Підготовка до ЕКЗ: нутритивна підтримка інозитолами

Безпліддя є однією з найпоширеніших медичних проблем сучасності. Безпліддя діагностується, коли вагітність не настає після 12 місяців регулярних незахищених статевих контактів. Серед причин жіночого безпліддя провідне місце займає синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Цей ендокринний розлад вражає 6-13% жінок репродуктивного віку і є основною причиною ановуляторного безпліддя [1].

Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), зокрема екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), стали стандартом медичної допомоги для пар із безпліддям. Європейська асоціація репродукції людини та ембріології (ESHRE) фіксує щорічне зростання кількості циклів ДРТ, що відображає зростаючу потребу та доступність цих технологій [2].

Процедура ЕКЗ включає контрольовану оваріальну стимуляцію, забір ооцитів, запліднення in vitro та перенесення ембріонів. Кожен етап вимагає ретельної підготовки та моніторингу.

Якість підготовки до ЕКЗ безпосередньо впливає на успіх процедури. Оптимізація стану здоров’я жінки перед початком циклу покращує якість ооцитів, розвиток ембріонів та шанси на вагітність. Нутритивна підтримка є важливою складовою цієї підготовки.

Інсулінорезистентність і безпліддя

Інсулінорезистентність лежить в основі метаболічних порушень, що можуть впливати на репродуктивну функцію. Знижена чутливість тканин до інсуліну призводить до компенсаторної гіперінсулінемії. Високі рівні інсуліну стимулюють синтез андрогенів у яєчниках і знижують продукцію глобуліну, що зв’язує статеві гормони, що може впливати на гормональний баланс. Таким чином, інсулінорезистентність створює несприятливе середовище для репродуктивних процесів. Жінки з метаболічними порушеннями можуть мати особливості якості ооцитів та показників запліднення [3].

Інозитоли: механізми дії

Інозитоли – це група природних сполук, які виконують ключові функції в клітинному метаболізмі. Вони діють як вторинні месенджери в інсуліновому сигналінгу і беруть участь у регуляції глюкозного обміну, синтезі стероїдних гормонів та дозріванні ооцитів. Не всі інозитоли однакові, і це зумовлює відмінність їхніх фізіологічних ефектів. Експертна група з інозитолу (EGOI), очолювана A. Wdowiak et al. (2024), чітко визначила роль міо-інозитолу (МІ)  як компонента нутритивної підтримки в протоколі ЕКЗ [4]. У пацієнтів як із СПКЯ, так і без такого, які звертаються для застосування ЕКЗ, прийом міо-інозитолу перед стимуляцією яєчників може позитивно вплинути на використання гонадотропіну, якість ооцитів та ембріонів, запліднення та клінічні показники вагітності. Експерти рекомендують розглядати суплементацію міо-інозитолу як потенційну стратегію підготовки до гіперстимуляції яєчників гонадотропінами [4].  

D-хіро-інозитол (DCI) має більш специфічну фізіологічну роль. Як зазначають S. Dinicola et al. (2024) від експертної групи EGOI, DCI діє через різні механізми як сенсибілізатор інсуліну, пригнічуючи транскрипцію ароматази, а також модулюючи трансдиференціацію білої/бурої жирової тканини [5].

Наукові дослідження ролі інозитолів в ЕКЗ

Застосування  інозитолів у репродуктивній медицині має значну доказову базу. Показовим є метааналіз X. Zheng et al. (2017).  За даними семи досліджень  суплементація інозитолом достовірно  покращувала частоту клінічної вагітності в безплідних жінок, які проходили процедуру інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда (ICSI) або ЕКЗ [6]. Важливо, що позитивні результати спостерігалися незалежно від первинної причини безпліддя.

У жінок із СПКЯ P. Merviel et al. (2021) зафіксували покращення оваріальної відповіді, якості ооцитів та частоти імплантації при використанні МІ [7].

Систематичний огляд D. Greff et al. (2023) узагальнив дані множинних рандомізованих клінічних досліджень і підтвердив як ефективність, так і безпеку інозитолів у цієї категорії жінок [8]. Метааналіз виявив стійке покращення як метаболічних, так і репродуктивних показників при СПКЯ.

Важливо розуміти, що інозитоли не замінюють стандартні протоколи підготовки до ЕКЗ. Вони слугують додатковою нутритивною підтримкою в комплексному підході до оптимізації репродуктивного здоров’я при СПКЯ.

Використання комбінованих препаратів

Сучасні дієтичні добавки часто містять комбінації активних речовин для досягнення синергічного ефекту. Такі продукти включають різні форми інозитолів в оптимальних співвідношеннях, а також додаткові нутрієнти.

Комбінований підхід демонструє особливу перспективність для підтримки репродуктивної функції. Цікавими є результати C. Novielli et al. (2020), які досліджували поєднання добавок МІ з альфа-ліпоєвою кислотою в безплідних жінок з ожирінням [9]. У цьому попередньому дослідженні автори виявили, що комбінована суплементація сприяла значному підвищенню активності антиоксидантного захисту у фолікулярній рідині порівняно з контрольною групою [9]. Покращення оксидативного статусу середовища ооцитів може сприяти настанню вагітності [9].

A. Armijo-Sánchez et al. (2024) представили серію клінічних випадків, де комплексна добавка, що містила МІ, DCI, антиоксиданти, вітаміни та мінерали, застосовувалася у жінок із повторними невдачами ДРТ [10]. Зміни репродуктивних показників саме в цій групі жінок були сприятливими.

Молекулярне обґрунтування синергізму надають J. Troisi et al. [11]. Використовуючи метаболомний аналіз – сучасний інструмент системної біології – вони виявили множинні позитивні зміни в метаболічному профілі при комбінованій суплементації МІ та DCI у пацієнток із СПКЯ.

Комплексний підхід до підготовки до ЕКЗ

Нутритивна підтримка не може розглядатися ізольовано від інших аспектів підготовки до ЕКЗ. M. Le Donne et al. (2019) провели порівняльне дослідження трьох стратегій у жінок із метаболічними особливостями: ізольованої дієтичної корекції, суплементації МІ та комбінованої суплементації МІ + DCI [12]. Переваги комбінованого підходу виявилися очевидними не лише для репродуктивних показників, а й для загальної композиції тіла. Застосування MI+DCI у поєднанні з дієтою прискорювало втрату ваги та зменшення жирової маси з незначним збільшенням відсотка м’язової маси, і ці зміни значною мірою сприяли відновленню регулярності менструального циклу [12].

Вибір конкретної схеми суплементації залежить від індивідуальних особливостей організму. Прикладом індивідуального підходу є дослідження V. Unfer et al. (2011) [13]. Автори працювали з особливо складною когортою – жінками з документованою поганою якістю ооцитів у попередніх циклах ЕКЗ. Застосування комбінації мелатоніну з МІ дало результати: кількість зрілих ооцитів, рівень запліднення, кількість перенесених як загалом, так і високоякісних ембріонів були статистично значущо вищими порівняно з попереднім циклом ЕКЗ.

Таким чином, підготовка до ЕКЗ є критичним етапом, який суттєво впливає на успіх процедури. Нутритивна підтримка інозитолами демонструє сприятливі фізіологічні ефекти, особливо у жінок із метаболічними особливостями. Дослідження підтверджують, що МІ та DCI сприяють покращенню інсулінової чутливості, підтримці гормонального балансу та підвищенню якості ооцитів.

Література

1. World Health Organization (WHO). (2025). Polycystic ovary syndrome fact sheet. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/polycystic-ovary-syndrome

2. European Society of Human Reproduction and Embryology (ESHRE). (2023). ART Fact Sheet. https://www.eshre.eu/Press-Room/Resources/Fact-sheets

3. Lei R, Chen S, Li W. Advances in the study of the correlation between insulin resistance and infertility. Front Endocrinol (Lausanne). 2024 Jan 26;15:1288326.

4. Wdowiak A. et al. (2024). The Clinical Use of Myo-Inositol in IVF-ET: A Position Statement from the Experts Group on Inositol in Basic and Clinical Research and on PCOS. Journal of Clinical Medicine, 14(2), 558.

5. Dinicola S., et al. (2024). D-chiro-inositol in clinical practice: A perspective from The Experts Group on Inositol in Basic and Clinical Research (EGOI). Gynecologic and Obstetric Investigation, 89, 284-294.

6. Zheng X. et al. (2017). Inositol supplement improves clinical pregnancy rate in infertile women undergoing ovulation induction for ICSI or IVF-ET. Medicine, 96(49), e9416.

7. Merviel P. et al. (2021). Impact of myo-inositol treatment in women with polycystic ovary syndrome in assisted reproductive technologies. Reproductive Health, 18(13).

8. Greff D. et al. (2023). Inositol is an effective and safe treatment in polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Reproductive Biology and Endocrinology, 21(10).

9. Novielli C. et al. (2020). Effects of α-lipoic acid and myo-inositol supplementation on the oocyte environment of infertile obese women. Reproductive Biology, 20(4), 541-546.

10. Armijo-Sánchez A. et al. (2024). Treatment With a Patented 3.6:1 Myo-Inositol to D-chiro-Inositol Ratio, Antioxidants, Vitamins and Minerals Food Supplement in Women With a History of Assisted Reproductive Technique (ART) Failures: A Series of Case Reports. SAGE Open Medicine, 12, 1-9.

11. Troisi J., et al. (2019). Metabolomic change due to combined treatment with myo-inositol, D-chiro-inositol and glucomannan in polycystic ovarian syndrome patients. Journal of Ovarian Research, 12(1), 25.

12. Le Donne M. et al. (2019). Effects of three treatment modalities (diet, myoinositol or myoinositol associated with D-chiro-inositol) on clinical and body composition outcomes in women with polycystic ovary syndrome. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 23(5), 2293-2301.

13. Unfer V. et al. (2011). Effect of a supplementation with myo-inositol plus melatonin on oocyte quality in women who failed to conceive in previous in vitro fertilization cycles for poor oocyte quality: a prospective, longitudinal, cohort study. Gynecological Endocrinology, 27(11), 857-861.

***

Фемозитол Дуо. Не є лікарським засобом. 1 саше містить: міо-інозитол 1000 мг; D-хіро-інозитол 250 мг; сухий екстракт листя Lagerstroemia (джерело коросолевої кислоти) 40 мг. Допоміжні компоненти: ароматизатор, регулятор кислотності: лимонна кислота (Е 330), розпушувач: діоксид кремнію (ESS1), підсолоджувач: мальтодекстрин сукралоза. Підсолоджувач у складі дієтичної добавки не підвищує рівень цукру в крові. Не містить цукру.

Найменування та місцезнаходження виробника: «Салікс Срл.», Віале дель Лаворо 14, 36030 – Монте ді Мало, Італія.

За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: ТОВ «Др. Редді’с Лабораторіз», Столичне шосе, 103 11-А, м. Київ, Україна, 03026, тел. +380444923173.

FZ-25.08.2025-Rx2-8.1