У більшості пацієнтів вдається досягти достатнього полегшення болю після отологічної операції за допомогою неопіоїдних анальгетиків, що знижує необхідність призначення опіоїдів.
Згідно з результатами ретроспективного багатоцентрового когортного дослідження застосування неопіоїдних анальгетиків, таких як ацетамінофен (парацетамол) та ібупрофен, забезпечує достатнє полегшення болю у більшості пацієнтів, які перенесли операцію на середньому вусі та соскоподібному відростку. Дані дослідження, проведеного у двох академічних центрах надання високотехнологічної медичної допомоги, ставлять під сумнів доцільність рутинного застосування опіоїдів для лікування післяопераційного болю при отологічних процедурах. Дослідники проаналізували дані 67 пацієнтів (віком старше 12 років), які перенесли різні види отологічних операцій протягом п'яти місяців. До цих операцій входили:
У післяопераційному періоді всім пацієнтам призначали ацетамінофен та ібупрофен для полегшення болю, а також рекомендували звертатися до хірургічної бригади у разі потреби додаткового знеболювання. Якщо біль зберігав неконтрольований характер, призначали опіоїдні анальгетики. Інтенсивність болю та застосування препаратів оцінювали за допомогою стандартизованого опитувальника через 1 тиждень після операції. Основними кінцевими точками дослідження були інтенсивність післяопераційного болю протягом першого тижня (за шкалою від 0 до 10) та частка пацієнтів, які потребують застосування опіоїдів.
Протягом першого тижня після операції медіана середньої оцінки інтенсивності болю в учасників становила 5/10 (міжквартильний розмах: 3-6), при цьому пікові оцінки інтенсивності болю досягли медіани 5/10 (міжквартильний розмах: 4-8). До кінця тижня інтенсивність болю зменшилася і її медіана склала 3/10 ( міжквартильний розмах: 1-5). Застосування опіоїдів для усунення проривного болю знадобилося лише 10 % пацієнтів (7 пацієнтам), при цьому переважна більшість пацієнтів (90 %) обмежилися застосуванням неопіоїдних анальгетиків. Через 1 тиждень 60% пацієнтів продовжували застосовувати неопіоїдні аналгетики, а 40% пацієнтів повністю припинили терапію знеболюючими препаратами. Незважаючи на епізодичне використання опіоїдів, схеми застосування препаратів в обох медичних центрах залишалися подібними.
Таким чином, неопіоїдні анальгетики приносять користь більшості пацієнтів, які перенесли отологічну операцію, що суттєво знижує потребу в опіоїдах. Враховуючи, що резервна терапія опіоїдами знадобилася лише 10% пацієнтів, результати дослідження підтримують відмову від рутинного застосування опіоїдів при операціях на середньому вусі та соскоподібному відростку. Це узгоджується з більш широкими зусиллями щодо мінімізації застосування опіоїдів для лікування післяопераційного болю за умови забезпечення достатнього контролю болю. Результати цього дослідження підтверджують роль ацетамінофену та ібупрофену в якості анальгетиків, що застосовуються після отологічних процедур, які потенційно знижують застосування опіоїдів та пов'язані з ним ризики, такі як залежність та побічні ефекти.
Otology & Neurotology
Pain Control after Otologic Surgery: Do Nonopioid Analgesics Suffice?
Mustafa G. Bulbul та співавт.
Коментарі (0)