Змінити пароль!
Скинути пароль!
Зростає кількість випадків оніхомікозу, резистентного до тербінафіну, при цьому нові протигрибкові препарати, такі як фосравуконазол та ефінаконазол, демонструють високу ефективність проти резистентних та недерматофітних штамів.
9-річне ретроспективне дослідження дозволило ідентифікувати значні зміни у спектрі збудників та профілях антимікотичної резистентності при оніхомікозах, позначивши актуальні проблеми терапії. Дослідники проаналізували 477 випадків грибкових інфекцій нігтів з позитивним результатом посіву у період з липня 2015 року до червня 2024 року.
З 422 випадків оніхомікозу нігтів нижніх кінцівок більшість були викликані Trichophyton rubrum (T. rubrum, 78,0%), потім T. interdigitale (19,0%), недерматофітними пліснявими грибами (2,8%) та видами Candida (0,2%). Навпаки, інфекції нігтів верхніх кінцівок (n = 69) були викликані в першу чергу видами Candida (46,4%) та T. rubrum (43,5%), з меншою часткою T. interdigitale (2,9%), недерматофітних цвілевих грибів (4,3%) та видів Trichosporon (2,9%). Особливе занепокоєння викликає зростання поширеності дерматофітного оніхомікозу, стійкого до тербінафіну.
З 2020 року було зафіксовано 17 таких випадків, що становить 6,0% від усіх випадків — це помітно вище 2,3%, про які повідомлялося в попередніх дослідженнях, проведених в Японії. Ці резистентні інфекції були викликані переважно T. rubrum (94,1%), у тому числі 1 випадок T. interdigitale (5,9%). Важливо відзначити, що 58,8% цих штамів також продемонстрували мінімальну чутливість до ітраконазолу (0,125–0,5 мг/л), хоча вони залишалися високочутливими до нових протигрибкових препаратів, таких як равуконазол, ефінаконазол та луліконазол. Прийом внутрішньо фосравуконазолу (n = 13) у комплексі з місцевим застосуванням ефінаконазолу (n = 4) виявився ефективним у досягненні клінічного вилікування.
Недерматофітний пліснявий оніхомікоз (n = 15) в основному був обумовлений видами Aspergillus (40,0%) та Fusarium (33,3%), серед яких зустрічаються рідкісні ізоляти Penicillium citrinum, Talaromyces muroii, Botryosphaeria dothidea та Scopulariopsis brevicaulis. Ці штами часто демонстрували стійкість до тербінафіну (71,4%) та ітраконазолу (92,9%) при тестуванні з прикордонним значенням 0,5 мг/л. Тим не менш, ефінаконазол (n = 7) та фосравуконазол (n = 5) виявилися перспективними варіантами лікування для цих пацієнтів.
Дріжджовий оніхомікоз (n=35) переважно вражає нігті рук (97,1%) і найчастіше викликається Candida albicans (88,6%). Важливо відзначити, що в 2 випадках збудниками були види Candida, які не належать до C. albicans - C. guilliermondii і C. parapsilosis, - які продемонстрували низьку чутливість до флуконазолу та ітраконазолу. Крім того, види Trichosporon були виділені у 2 випадках інфекцій нігтів. Дане дослідження підкреслює змінну епідеміологію оніхомікозу в Японії, акцентуючи увагу на зростаючій проблемі антифунгальної резистентності та зростаючої ролі нових препаратів, таких як равуконазол, ефінаконазол і фосравуконазол, для оптимального лікування захворювання.
Medical Mycology
Emerging Antifungal-Resistant Onychomycosis in a Dermatology Clinic in Kumamoto, Japan
Sayaka Ohara та співавт.
Коментарі (0)