Нещодавнє дослідження, опубліковане в “Current Medical Research and Opinion”, виявило, що СПК-Д можна належним чином лікувати, при відсутності симптомів тривожності, на рівні первинної медичної допомоги. Під час підбору терапії слід зважити ризики та переваги фармакотерапевтичних втручань. Дженніфер Джонс та ін. здійснили це дослідження, щоб систематизувати поточні рекомендації щодо діагностики СПК-Д та коротко оглянути застосування доступних терапевтичних варіантів. Також фокус було зроблено на застосування нового препарату - схваленого Управлінням з контролю за продуктами та лікарськими засобами США (FDA), -  елюксадоліну.

Була оцінена відповідна література IBS-D література з бази даних PubMed, за період до січня 2020 року. Ключові пошукові терміни включали наступне: „елюксадолін”, „діагностика IBS-D” та „менеджмент IBS-D”. Було зазначено, що для ефективного лікування IBS-D потрібна персоналізована стратегія ведення хворого. Для адекватного спрямування лікування можуть бути використані терапевтичні варіанти з доказовою базою, схвалені Американським коледжем гастроентерології та Американською гастроентерологічною асоціацією. Модифікація способу життя та дієти, включаючи відповідну гідратацію, зниження споживання алкоголю та кофеїну та покращення споживання розчинної клітковини, також може полегшувати симптоми.

Зазвичай застосовувані ОТС-ліки (що продаються без рецепта), такі як лоперамід, можуть покращувати випорожнення прямої кишки та частоту стула. Однак стосовно болю в животі було відзначено неоднозначні результати. Численні рецептурні лікарські засоби варто застосовувати для лікування IBS-D, включаючи спазмолітики, трициклічні антидепресанти та секвестранти жовчних кислот. Три лікарські засоби, що відпускаються за рецептом, отримали схвалення FDA за показанням «лікування СПК-Д», -  елюксадолін, алосетрон та рифаксимін.