Перехід на омепразол: прорив у лікуванні пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, які не відповідають H2RA

Згідно з результатами систематичного огляду, опублікованими в журналі «Cureus», у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки з відсутністю сприятливої відповіді на антагоністи H2-гістамінових рецепторів (H2RA) можна досягти кращих результатів лікування шляхом їх переведення на інгібітори протонної помпи (ІПП). Мета дослідження, проведеного Maha Begg та співавт., полягала в оцінці ефективності та безпеки ІПП та H2RA при виразках (препілоричних, дванадцятипалої кишки та шлунка), а також оцінці впливу продовження лікування тим самим лікарським препаратом у порівнянні з переходом на інший клас препаратів при виразках у разі відсутності відповідної відповіді на початкове лікування.

Пошук відповідної літератури провели у таких базах даних та пошукових системах, як Google Scholar, Science Direct, онлайн-система аналізу та пошуку медичної літератури MEDLINE та PubMed. До огляду були включені випущені англійською мовою систематичні огляди, оглядова література, повнотекстові статті з результатами рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), метааналізів та клінічних досліджень.

Обмежень за роком публікації чи вікової групи не було. В результаті ретельного відбору, який включав оцінку якості з використанням декількох інструментів та застосуванням фільтрів, що відповідають критеріям відбору, до аналізу увійшло 8 статей. З них одна була результатами метааналізу, дві були оглядовими статтями, а в п'яти були представлені результати РКД. Основною кінцевою точкою було порівняння небажаних явищ, пов'язаних з ІПП та H2RA.

Сукупні результати більшості досліджень підтверджували більш високу ефективність омепразолу з точки зору швидкості загоєння виразок та полегшення болю. Крім того, було зазначено, що у пацієнтів з обмеженою відповіддю на H2RA при переході на ІПП результати лікування покращувалися. Також повідомлялося про небажані явища, що виникають внаслідок тривалого прийому лікарських препаратів, включаючи такі симптоми, як інфекції ШКТ, головний біль, закреп та діарея.

Слід зазначити, що пацієнтам, які тривалий час приймають ІПП, можуть знадобитися добавки кальцію для зниження ризику переломів, що особливо актуально для пацієнтів похилого віку. Що стосується довгострокових результатів лікування, проаналізована література незмінно підтверджує доцільність подальшого застосування ІПП як кращого підходу до терапії виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.