У педіатрії суправентрикулярна тахікардія (СВТ) є поширеною формою аритмії, яка часто потребує катетерної абляції для ефективного лікування.
Як радіочастотна абляція, так і кріоабляція ефективні та безпечні при суправентрикулярній тахікардії у дітей, при цьому кожен із методів має певні переваги.
У педіатрії суправентрикулярна тахікардія (СВТ) є поширеною формою аритмії, яка часто потребує катетерної абляції для ефективного лікування. Два основні методи абляції — радіочастотна абляція (РЧА) та кріоабляція (КА) — широко використовуються в клінічній практиці, хоча точаться суперечки щодо їх безпеки та ефективності. Остаточного консенсусу щодо оптимального підходу немає. У цьому дослідженні вивчали ефективність та безпеку РЧА та КА при СВТ у дітей.
У рамках даного систематичного огляду та метааналізу було проведено великий пошук за основними базами даних та реєстрами клінічних досліджень. Два автори незалежно один від одного провели скринінг досліджень і витягли відповідні дані, використовуючи стандартизовану таблицю Excel, адаптовану за шаблоном Кокрейна. Невідповідності усунув третій експерт. Дослідження проводили відповідно до рекомендацій «Переважні параметри звітності для систематичних оглядів та метааналізу» (PRISMA). В огляд були включені наглядові, нерандомізовані та рандомізовані контрольовані дослідження, в яких безпосередньо порівнювали РЧА та КА у дітей із СВТ.
Дослідження за участю дорослих пацієнтів, у яких не проводили порівняльний аналіз або були представлені у вигляді клінічних випадків, серій випадків або доповідей на конференціях, були виключені. Основні кінцеві точки включали частоту успішного лікування та рецидивів, у той час як додаткові кінцеві точки включали тривалість процедури, частоту розвитку ускладнень та час впливу флюороскопії.
Показники успішного лікування були високими як для РЧА, так і для КА, без статистично значущої різниці. Однак РЧА була пов'язана зі значно нижчою частотою рецидивів (таблиця 1).

Процедури КА, як правило, займали більше часу (середня різниця: 9,684 хвилини, p = 0,437), але призводили до статистично значуще меншого часу флюороскопії (середня різниця: 6,566 хвилини, p = 0,032). Частота розвитку ускладнень була порівнянна між групами, з незначною тенденцією на користь РЧА (відношення шансів: 0,363, p = 0,112).
РЧА дає більш стійкі результати з нижчою частотою рецидивів, тоді як КА пропонує іншу перевагу — скорочення часу флюороскопії і впливу випромінювання. Вибір методики має бути індивідуалізований на основі характеристик аритмії та особливостей процедури.
Cureus
Cryoablation Versus Radiofrequency Ablation in the Management of Pediatric Supraventricular Tachyarrhythmia: A Systematic Review and MetaAnalysis
Dost Jabarkhyl і співавт.
Коментарі (0)