EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Бронхіальна астма у дітей і підлітків: висновки з патернів експресії генів

Бронхіальна астма, педіатрія. Бронхіальна астма, педіатрія.
Бронхіальна астма, педіатрія. Бронхіальна астма, педіатрія.

Універсального підходу до лікування астми не існує, оскільки імунні шляхи відрізняються у різних пацієнтів. При астмі задіяні хелпери-T17 (T17) і хелпери-T2 (T2), які є підтипами CD4+ T-клітин.

Дивитися все

Гловні тези

Більшість дітей і підлітків (віком від 6 до 20 років) з бронхіальною астмою мають ендотип T2- low; Водночас сенсибілізація до алергенів характерна для всіх ендотипів.

Передумови до проведення дослідження

Універсального підходу до лікування астми не існує, оскільки імунні шляхи відрізняються у різних пацієнтів. При астмі задіяні хелпери-T17 (T17) і хелпери-T2 (T2), які є підтипами CD4+ T-клітин. Обізнаність про ці імуннозалежні ендотипи у різних дитячих і підліткових популяціях може сприяти підбору прецизійної терапії. Тому метою цього дослідження було визначити ендотипи бронхіальної астми у дітей та підлітків шляхом аналізу транскриптомічних профілів носового епітелію.

Методологія

В дослідженні вивчали зразки слизової носа з когорт із трьох досліджень за участю дітей шкільного віку та підлітків з астмою:

  • STAR (Stress and Treatment Response in Puerto Rican and African American Children; 156 пацієнтів; середній вік 14,2 роки);
  • EVA-PR (Epigenetic Variation and Childhood Asthma in Puerto Ricans; 237 пацієнтів; середній вік 15,4 роки);
  • VDKA (Vitamin D Kids Asthma; 66 пацієнтів; середній вік 10,3 роки).

Основною кінцевою точкою були профілі транскрипції носового епітелію трьох генів сигнального шляху T2 та п'яти генів сигнальних шляхів T17. У всіх когортах порівнювали за транскриптомними профілями функцію легень, кількість еозинофілів, клінічні характеристики та рівні загального та алергенно-специфічного імуноглобуліну E (IgE).

Результати

У цьому кросоверному дослідженні частка жінок-учасниць становила 41% проти 53,2% у кожному дослідженні. Основними расовими/етнічними групами були пуерториканці (100%) у дослідженні EVA-PR та негроїди або афроамериканці (71,8% у дослідженні STAR, 57,6% у дослідженні VDKA). Було виявлено загалом три транскриптомічні профілі:

  • T2HIGH (високий рівень експресії T2): 23–29% учасників;
  • T17HIGH (високий рівень експресії Т17): 35–47% учасників;
  • T2LOW/T17LOW (зниження експресії обох сигнальних шляхів): 30–38% учасників.

Медіанна загальна кількість IgE та еозинофілів у крові була вищою для профілю T2HIGH, ніж для профілю T2LOW (IgE: 584–869 МЕ/мл проти 105–382 МЕ/мл; еозинофілів: 343–560 клітин/мл проти 164–413 клітин/мл). У всіх профілях щонайменше 50% пацієнтів мали позитивний результат на один або кілька алергенно-специфічних IgE. Метааналіз ідентифікував 3516 генів з різними експресіями у профілі T2HIGH і 2494 гени у профілі T17HIGH. T17HIGH був пов'язаний з інтерлейкін-17 (IL-17) та нейтрофільними сигнальними шляхами, тоді як T2HIGH — з сигнальними шляхами IL-13.

Висновок

У трьох дослідженнях дітей і підлітків з астмою з расових та етнічних меншин Америки, були виявлені транскриптомічні профілі, відповідні ендотипам T2-high, T17-high та T2-low/T17-low, у порівнянних пропорціях. Найпоширенішим був ендотип T2-low, сенсибілізація алергенів була характерною для всіх ендотипів.

Джерело:

JAMA

Стаття:

Transcriptomic Profiles in Nasal Epithelium and Asthma Endotypes in Youth

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: