Порівняння міноксидилу для прийому внутрішньо та у формі розчину для місцевого застосування при випаданні волосся

Реферати 1 хв 1969

Розмір шрифту

Дата публікації: 12/03/2025

Мета дослідження полягала у порівнянні ефективності та потенційних ризиків прийому міноксидилу всередину та його місцевого застосування при лікуванні андрогенної алопеції (АГА).

Дивитися все

Гловні тези

При виборі відповідної терапії при випаданні волосся необхідно уважно розглянути такі аспекти, як комфорт пацієнта, його очікування та переносимість побічних ефектів.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Було проведено систематичний огляд рандомізованих досліджень, у яких порівнювали прийом міноксидилу всередину та його місцеве застосування при АДА. Пошук проводили в різних базах даних - PubMed, Cochrane та Embase. Для аналізу даних використовували програмне забезпечення R Studio 4.3.2. Об'єднану стандартизовану різницю середніх (СРС) та відношення ризиків (ВР) наводили із зазначенням 95 % довірчого інтервалу (ДІ).

Результати

До огляду було включено чотири дослідження за участю 279 пацієнтів. Тривалість періоду подальшого спостереження становила від 24 до 39 тижнів. При проведенні аналізу не було виявлено статистично значимих відмінностей у густоті волосся (СРС: 0,02; 95 % ДІ: від −0,25 до 0,29; p = 0,88; I 2 = 0 %) або діаметрі волосся (РСР: −0,25; 95 % ДІ: від −0,75 до 0,26; p = 0,34; I2 = 36 %).

У групі прийому міноксидила внутрішньо частота розвитку гіпертрихозу (надмірного росту волосся) була імовірно вищою, ніж у групі місцевого застосування препарату (ВР: 2,01; 95% ДІ: 1,18-3,41; p = 0,01; I 2 = 0%). Однак вираженої різниці у частоті розвитку артеріальної гіпотензії між двома групами не спостерігалося.

Висновок

Прийом міноксидилу всередину та його місцеве застосування можна порівняти за ефективністю та безпекою при випаданні волосся у чоловіків та жінок. Обидва варіанта терапії характеризуються аналогічними показниками росту волосся та частоти розвитку небажаних явищ, таких як артеріальна гіпотензія.