Мета даного дослідження полягала у порівнянні ефективності проактивного ТЛМ на початку застосування інфліксімабу (химерного моноклонального антитіла) та стандартної терапії інфліксімабом без ТЛМ.

До рандомізованого клінічного дослідження було включено 411 дорослих (51% жінок) зі спондилоартритом, ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом, хворобою Крона, виразковим колітом або псоріазом, яким була показана терапія інфліксімабом. Пацієнтів рандомізували до наступних груп:

• Група ТЛМ (n = 207), в якій проводили проактивний ТЛМ з коригуванням дози та інтервалів між введенням препарату згідно з концентраціями препарату та протилікарських антитіл у сироватці крові
• Група стандартної терапії (n = 204), у якій проводили стандартну терапію без моніторингу концентрацій препарату та протилікарських антитіл.

Основною кінцевою точкою була клінічна ремісія захворювання до 30-го тижня.

Повна вибірка для аналізу включала 398 пацієнтів із загальної популяції дослідження (198 пацієнтів із групи ТЛМ та 200 пацієнтів із групи стандартної терапії), які розпочали терапію відповідно до рандомізації. До 30-го тижня 100 (50,5%) із 198 пацієнтів у групі ТЛМ та 106 (53,0%) із 200 пацієнтів у групі стандартної терапії досягли клінічної ремісії. Про розвиток небажаних явищ повідомлялося у близько 68% та 70% пацієнтів у групах ТЛМ та стандартної терапії відповідно.

Використання проактивного ТЛМ протягом періоду більше 30 тижнів не забезпечує статистично значущого збільшення частоти досягнення клінічної ремісії у пацієнтів із імуноопосередкованими запальними захворюваннями, які починають терапію інфліксімабом.