У ході дослідження вивчали функціональні зв'язки між нейронними ланцюгами, що беруть участь як у посиленні, так і придушенні емпатичних реакцій на біль.

До дослідження було включено 33 здорові добровольці. Учасники пройшли скринінг для збору неврологічного та психіатричного анамнезу, а також даних про наявність будь-яких виробів, що імплантуються, виготовлених з металу, які могли б перешкодити проведенню сканування. У ході дослідження використовували 23 попарно підібраних кольорових зображення рук і ніг людей у ​​ситуаціях, в яких людина може відчувати (або не відчувати) болючі відчуття. Кожному зображенню рук або ніг людей, які відчувають біль у певній ситуації, відповідало аналогічне зображення, що включає ті ж компоненти, в ситуації, що не викликає больові відчуття (тобто був виключений компонент, що відноситься до болю).

Після пред'явлення початкового зображення, яке залишалося на екрані протягом 2000 мс, у половині випадків ще на 2000 мс з'являлася інструкція «ПОВТОРНА ОЦІНКА» (червона рамка), а в іншій половині випадків — вказівка ​​«СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЕМПАТИЧНОЮ ОЦІНКОЮ». Після перегляду зображення на екрані з'являлося обличчя, що відображає емоційну реакцію, включаючи 100% емоції (радість або біль) і 100% нейтральне відношення. Учасникам давали ще 6000 мс для оцінки інтенсивності емоційної реакції за допомогою обличчя, що з'явилося на екрані.

У ході дослідження було виявлено високу значущість регуляції емоцій для формування складних соціальних систем та виявлено комплексні взаємозв'язки між нейронними ланцюгами, залученими до цього процесу. В рамках експерименту, проведеного з використанням функціональної магнітно-резонансної томографії, було встановлено, що регулювання емоцій учасниками за допомогою переоцінки призводить до модулювання упереджених оцінок інтенсивності емоцій після появи емпатичної реакції на біль. У ході оцінки на основі виконання завдань було виявлено підвищену активність в ділянці правої нижньої лобової звивини (НЛЗ) у тих ситуаціях, коли емоції, пов'язані з болем, модулювалися за допомогою стратегії переоцінки.

У тих ситуаціях, коли регуляції емпатичної реакції не відбувалося, спостерігалося двостороннє підвищення активності в області супрамаргінальної та середньої лобової звивин, а також у передклинній і правій парагіпокампальній звивині. Згідно з результатами оцінки функціональних зв'язків, права НЛЗ відіграє ключову роль у регуляції емпатичних реакцій на біль через зв'язки з нейронними ланцюгами, що відповідають за розвиток емпатії. Крім того, регулювання зв'язків залежало від типу регуляції, що використовується.

Регуляція емоцій відіграє ключову роль в розвитку емпатії. Успішне регулювання власних емоцій може допомогти точно інтерпретувати значущість та зміст емоцій інших людей.