Метою проведення цього систематичного огляду та мета-аналізу було виконання оцінки імунологічної та клінічної ефективності та безпеки місцевої назальної імунотерапії (МНІТ) у пацієнтів з алергічним ринітом.

Пошук досліджень, у яких порівнювали проведення МНІТ із плацебо, виконували у таких електронних базах даних, як Embase, Medline та OVID. Встановленими кінцевими точками були поріг назальної провокації, імунологічна оцінка, оцінка потреби у лікарській терапії, оцінка виразності симптомів та потреби у медикаментозному лікуванні (SMS) та загальна оцінка тяжкості симптомів риніту (TNSS). Для проведення мета-аналізу було здійснено об'єднання даних. До мета-аналізу загалом увійшли 20 досліджень, у яких взяли участь 698 пацієнтів.

Порівняно з контрольною групою, у групі МНІТ було зареєстровано більш виражене покращення оцінки потреби у лікарській терапії, а також оцінок SMS та TNSS (див. таблицю 1).

Не було виявлено статистично значущих відмінностей за такими показниками: концентрація специфічного сироваткового IgE (середня різниця (СР) = 6,35), назального IgE (СР = -0,59) і назального еозинофільного катіонного білка (СР = 7,63). При проведенні МНІТ статистично значно збільшилася лише концентрація сироваткового IgG (СР = 0,45). Після проведення лікування поріг назальної провокації був вищим у пацієнтів із групи МНІТ (СР = 27,30). Розвитку побічних ефектів немає.

Проведення місцевої назальної імунотерапії супроводжується зниженням виразності клінічних симптомів та потреби у застосуванні лікарських препаратів, а також підвищенням порога назальної провокації у пацієнтів з алергічним ринітом.