Мета цього дослідження полягала в оцінці ефективності терапії комбінацією парацетамол + диклофенак та монотерапії диклофенаком у лікуванні ниркової кольки у пацієнтів відділення невідкладної допомоги.

В подвійне сліпе одноцентрове рандомізоване клінічне дослідження було включено 160 пацієнтів з діагностованою нирковою колікою та документально підтвердженою сечокам'яною хворобою. У дослідження не включали пацієнтів з бронхіальною астмою, виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки та артеріальною гіпертензією. Із застосуванням сліпого методу пацієнтів рандомізували у дві рівні групи. У першій групі пацієнти отримували терапію парацетамолом внутрішньовенно (1 г/100 мл) у комбінації з диклофенаком внутрішньом'язово (75 мг/3 мл). У другій групі пацієнти отримували монотерапію диклофенаком внутрішньом'язово (75 мг/3 мл). Через 10, 30, 60 та 120 хвилин після введення препаратів у пацієнтів оцінювали інтенсивність болю за допомогою числової рейтингової шкали (ЧРШ).

Міжгрупова відмінність щодо середнього балу за ЧРШ не вказувала на наявність виражених відмінностей до лікування через 10, 30 та 60 хвилин після лікування. Проте через 120 хвилин було відзначено статистично значущу відмінність середнього балу за ЧРШ за меншого значення у групі застосування комбінації диклофенак + парацетамол у порівнянні з групою монотерапії диклофенаком (див. таблицю 1).

Через 2 години після застосування препаратів ниркова колька зберігалася у 6,25% пацієнтів у групі монотерапії диклофенаком та у 3,75% пацієнтів у групі терапії комбінацією диклофенак + парацетамол.

Нижчий середній бал ЧРШ у групі терапії комбінацією диклофенак + парацетамол у порівнянні з групою монотерапії диклофенаком був зареєстрований лише через 120 хвилин після застосування препаратів. Частка пацієнтів без зниження інтенсивності болю в групі терапії комбінацією диклофенак + парацетамол була меншою.