Мета дослідження полягала в оцінці ефективності застосування ополіскувача для порожнини рота з 10-відсотковим вмістом транексамової кислоти (TXA) при кровотечі після видалення зубів у пацієнтів, які отримували пероральні антикоагулянти, що не є антагоністами вітаміну К.

Пацієнтів рандомізовали в групу застосування ополіскувача для порожнини рота з 10-відсотковим вмістом TXA (n = 106) або в групу ополіскувача-плацебо (n = 112). Використовували відповідний ополіскувач до видалення зуба і 3 рази на добу протягом трьох днів після видалення. Основна кінцева точка дослідження враховувала число пацієнтів з будь-якою кровотечею в порожнині рота протягом тижня після видалення зуба. До додаткових кінцевих точок віднесли частоту розвитку кровотечі під час процедури, кровотечі у терміновому і відтермінованому періодах, а також результати щодо безпеки, включаючи частоту розвитку будь-яких тромботичних явищ.

Серед 218 пацієнтів, включених у дослідження, кровотечу після видалення зуба спостерігали у 28 пацієнтів (26,4%) в групі застосування TXA і у 32 пацієнтів (28,6%) в групі застосування плацебо. У групі застосування TXA було зареєстровано 46 випадків кровотечі, а в групі застосування плацебо - 85 випадків.

Застосування TXA не сприяло зниженню частоти розвитку кровотечі під час процедури і кровотечі у терміновому періоді.

Проте в групі застосування TXA відзначали зниження частоти кровотечі у відтермінованому періоді і кровотечі після видалення декількох зубів.

У одного пацієнта в групі плацебо через припинення прийому перорального антикоагулянта, не-антагоніста вітаміну К, при плануванні процедури видалення зуба було зареєстровано Транзиторне ішемічне порушення мозкового кровообігу (Транзиторна ішемічна атака, ТІА).

Застосування TXA у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти, не-антагоністи вітаміну К, схоже не сприяє зниженню частоти розвитку кровотечі під час процедури видалення зуба або несвоєчасного кровотечі після її проведення. Однак в разі множинного видалення зубів застосування TXA дозволило зменшити частоту розвитку кровотечі у післяопераційному і відтермінованому періодах.