Фізичні вправи та НАЖХП: вплив на активність печінкових ферментів та запальні біомаркери

Реферати 2 хв 1960

Розмір шрифту

Дата публікації: 19/04/2025

Надлишковий вміст жиру в печінці часто є наслідком малорухливого способу життя та центрального ожиріння, запускає запальні процеси, сприяючи прогресуванню неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП).

Дивитися все

Гловні тези

У пацієнтів з НАЖХП аеробні та силові тренування можуть покращити функціональний стан печінки за рахунок зниження активності печінкових ферментів та запалення, тоді як високоінтенсивні інтервальні тренування та комбіновані вправи показують обмежений ефект.

Передумови до проведення дослідження

Оскільки специфічні лікарські препарати відсутні, основним лікувальним підходом є зміна життя і харчування. Проте питання ідеальної інтенсивності вправ зменшення запалення у печінці залишається спірним. Таким чином, у цьому дослідженні була спроба оцінити, як різні фізичні вправи різних типів та інтенсивності впливають на функціональний стан печінки та запальний процес у ній у людей, які страждають на НАЖХП.

Методологія

Систематичний пошук проводився в базах даних PubMed, Embase, Cochrane Library та Web of Science. Прийнятні дослідження включали рандомізовані контрольовані дослідження (РКД) з фізичними вправами тривалістю більше 4 тижнів у пацієнтів з НАЖХП або неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) (вік ≥18 років), діагностованих на підставі клінічних, лабораторних даних або даних біопсії. Основними первинними точками були активність ферментів печінки (аланінамінотрансферази [АЛТ], аспартатамінотрансферази [АСТ]) та маркери запалення (інтерлейкін-6 [ІЛ-6], фактор некрозу пухлини-альфа [ФНП-α]).

Результати

У цей метааналіз було включено 12 РКД за участю 543 пацієнтів. Курс фізичних вправ тривав від 12 тижнів до 8,6 місяців, тривалість сеансів становила від 30 до 90 хвилин, 2-5 разів на тиждень. Аеробні та силові тренування помітно знизили активність АЛТ та АСТ, тоді як високоінтенсивні інтервальні тренування (ВIIT) та комбіновані аеробно-силові вправи не вплинули на активність ферментів печінки.

Фізичні вправи також знижували рівень ІЛ-6, хоча жоден із конкретних видів вправ не виявився найбільш корисним.
У ході 5 випробувань жоден із конкретних режимів вправ не призвів до помітного зниження рівня ФНП-α, що свідчить про обмежений вплив тренувань на цей запальний маркер.

Висновок

Аеробні та силові тренування позитивно впливають на функціональний стан печінки у пацієнтів з НАЖХП за рахунок зниження активності АЛТ, АСТ та рівня ІЛ-6. Однак варіабельність результатів визначення ІЛ-6 та ФНП-α, а також відсутність РКД з вивчення ВIIT обмежили аналіз. Виявлення точного зв'язку між фізичними вправами, запаленням та прогресуванням НАЖХП залишається ключовим напрямом майбутніх досліджень.