Вплив добавок із пробіотиками на целіакію у дітей

У дітей з целіакією, яка є аутоімунним захворюванням, найпростіші одноклітинні зустрічаються рідко, а їх колонізація залишається стабільною, незважаючи на прийом пробіотиків.

Мета проведення цього рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого клінічного дослідження (Профілактика целіакії за допомогою пробіотиків (Celiac Disease Prevention with Probiotics, CiPP)) полягала у вивченні впливу Lactiplantibacillus plantarum HEAL9 і Lacticaseibacillus paracasei 8700 мікроорганізмів роду Blastocystis.

Зразки калу були взяті у 78 дітей з діагнозом аутоімунна целіакія, включених у подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження. Дітей рандомізували в групу комбінації добавок L.plantarumHEAL9 і L.paracasei8700:2 (n=38) або в групу плацебо (n=40). Загалом було ретроспективно досліджено 227 зразків калу, зібраних на вихідному рівні, через 3 та 6 місяців під час втручання.

Аналіз включав кількісне визначення Blastocystis методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (ПЛР) з підтипіруванням, виконаним з використанням масово-паралельного секвенування ампліконів. Крім того, ідентифікацію інших одноклітинних паразитів проводили за допомогою нецільового секвенування амплікону 18S рДНК та ПЛР у режимі реального часу. Наявність взаємодії між паразитами та мікробіомом оцінювали шляхом профілювання області V3-V4 16S рДНК.

Було виявлено три окремі види одноклітинних найпростіших, при цьому частота виявлення мікроорганізмів виду Dientamoeba fragilis (23,1%, 18 з 78 дітей) була найвищою, за якими слідували Blastocystis (15,4%, 12 з 78 дітей) і представники роду Entamo (2,6%, 2 з 78). Прийом пробіотиків не вплинув на чисельність цих найпростіших, і вона залишалася постійною з часом. Присутність цих найпростіших була пов'язана з підвищеною різноманітністю мікробіома, яку оцінювали за декількома показниками.

На бактеріальний склад вплинула присутність найпростіших; зокрема, позитивний результат тесту на Blastocystis обернено корелював з Akkermansia (як на рівні роду, так і на більш високому таксономічному рівні), Romboutsia та Faecalibacterium. Аналогічно, позитивний результат тесту на D. fragilis обернено корелював з сімействами Coriobacteriaceae і Enterobacteriaceae, а також з родами Granulicatella, Ruminococcus, Lachnoclostridium, Faecalibacterium і Flavonifractor.

Частота виявлення найпростіших одноклітинних у дітей з аутоімунною целіакією мінімальна. Незважаючи на прийом пробіотиків, колонізація залишалася постійною та була пов'язана з підвищеною різноманітністю фекального мікробіома, хоча була відзначена зворотна кореляція з деякими корисними бактеріями.