У цьому метааналіз оцінювали вплив застосування прегабаліну на інтенсивність болю після торакальної хірургії.

Було проведено систематичний пошук у базах даних Embase, PubMed, Web of Science та EBSCO та базі даних Кокрейнівської бібліотеки. До метааналізу були включені рандомізовані контрольовані дослідження (РКД), спрямовані на оцінку впливу прегабаліну на інтенсивність болю після торакальної хірургії.

У метааналіз були включені 5 РКД. При торакальній хірургії порівняно з контрольними втручаннями терапія прегабаліном забезпечила статистично значуще зниження інтенсивності болю через 0 годин (різниця середніх (РС): -0,70; 95% довірчий інтервал (ДІ): від -1,10 до -0,30; р = 0,0005) і 24 години (РС: –0,47; 95% ДІ: від –0,75 до –0,18; р = 0,001), а також полегшення нейропатичного болю (відношення шансів (ВШ): 0 ,24;95% ДІ: від 0,12 до 0,47; р<<0,0001).

Однак застосування прегабаліну не мало помітного впливу на частоту розвитку нудоти (ВШ: 1,24; 95% ДІ: від 0,46 до 3,35; р = 0,68), головного болю (ВШ: 1,00; 95% ДІ : від 0,30 до 3,35; р = 1,00) і запаморочення (ВШ: 1,07; 95% ДІ: від 0,15 до 7,46; р = 0,95).

Терапія прегабаліном характеризувалася ефективністю для зниження інтенсивності болю через 0 і 24 години та полегшення нейропатичного болю, але статистично значимо не вплинула на частоту розвитку нудоти, головного болю або запаморочення.