Методи системної терапії атопічного дерматиту: зіставлення ефективності та ризиків

Реферати 2 хв 1605

Розмір шрифту

Дата публікації: 17/04/2025

Атопічний дерматит (АтД) - це більше, ніж просто запальне захворювання шкіри.

Дивитися все

Гловні тези

Упадацитиніб у високих дозах перевершує за ефективністю інші препарати; проте його застосування також пов'язане з найбільшими ризиками безпеки. Терапія упадацитинібом у низьких дозах та аброцитинібом у високих дозах ефективна, але пов'язана з проблемами безпеки. Дупілумаб, лебрикізумаб і тралокінумаб мають помірну ефективність і більш сприятливий профіль безпеки у пацієнтів з атопічним дерматитом.

Передумови до проведення дослідження

Атопічний дерматит (АтД) - це більше, ніж просто запальне захворювання шкіри. Для багатьох пацієнтів це стала боротьба. Незважаючи на існування багатьох методів системної терапії, їх відносна ефективність та безпека залишаються неоднозначними. У зв'язку з цим було проведено систематичний огляд та мережевий метааналіз, спрямовані на порівняння користі та ризиків різних методів системної терапії АтД.

Методологія

Дослідники вивчили бази даних CENTRAL, GREAT, EMBASE, Web of Science та MEDLINE на базі клінічних рекомендацій з лікування АтД 2023 року, підготовлених провідними організаціями з алергології та імунології. Були відібрані рандомізовані дослідження, в яких вивчали методи системної терапії та фототерапії АтД. У ході ретельного процесу відбору експерти незалежно один від одного оцінювали дослідження, отримували ключові дані та визначали систематичну помилку. Мережевий метааналіз дозволив провести пряме порівняння методів лікування, оцінивши ступінь тяжкості АтД, свербіж, порушення сну, якість життя, частоту розвитку загострень та проблеми з безпеки. Достовірність доказів забезпечували за допомогою системи оцінки, розробки та експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE).

Результати

Загалом у 149 дослідженнях, що включали 28 686 пацієнтів з АтД помірною та тяжкого ступеня, були оцінені 75 різних методів лікування. Докази з високим ступенем достовірності вказували на те, що терапія упадацитинібом у високих дозах є одним з найбільш ефективних методів лікування щодо 5 з 6 основних результатів лікування, але також відноситься до методів, пов'язаних із найбільшою частотою розвитку небажаних явищ. Застосування аброцитинібу у високих дозах та упадацитиніба в низьких дозах також було дуже корисно щодо двох результатів лікування, але було пов'язано зі значними ризиками.

Серед біологічних препаратів дупілумаб, лебрикізумаб та тралокінумаб виявляли помірну ефективність при сприятливому профілі безпеки, проте їх застосування призводило до невеликого підвищення ризику розвитку кон'юнктивіту. Терапія барицитинібом у низьких дозах виявилася одним із найменш ефективних методів лікування. Ефективність та безпека фототерапії, терапії мікофенолатом, азатіоприном, циклоспорином, пероральними кортикостероїдами, метотрексатом та різними препаратами, що розробляються, як і раніше, не визначені.

Висновок

Варіанти компромісних рішень при лікуванні пацієнтів з АтД помірного та тяжкого ступеню очевидні. Терапія упадацитинібом відрізняється високою ефективністю, але пов'язана з ризиками для безпеки. Це ж характерно і для терапії упадацитинібом в низьких дозах та аброцитинібом у високих дозах. При цьому дупілумаб, лебрикізумаб та тралокінумаб забезпечують збалансований підхід - помірну ефективність при більш сприятливому профілі безпеки.