EN UA

НАУКА

Вплив додаткового застосування дексмедетомідину при торакоскопічній хірургії: систематичний огляд та мета-аналіз

НАУКА
Систематичні Огляди
5 хв. читати
12 травня, 2022

ГОЛОВНІ ТЕЗИ

Додавання дексмедетомідину дозволяє підвищити ефективність аналгезії при торакоскопічній хірургії.

хірургія

Анотація

Передумови до проведення дослідження

Торакоскопічна хірургія широко використовується для лікування низки захворювань, наприклад раку легенів або стравоходу. На відміну від традиційної хірургії, при торакоскопічній хірургії період відновлення коротший, інтенсивність болю та запалення нижча, а розрізи менші. Оскільки після торакоскопії часто спостерігається біль, який негативно впливає на процес відновлення, для лікування розроблено кілька схем, включаючи регіонарні втручання (наприклад, блокада нерва) та лікарську терапію.

Дексмедетомідин є агоністом α2-адренорецепторів короткої дії. Його застосовують при проведенні різних хірургічних втручань для знеболювання та седації. Згідно з результатами досліджень, у пацієнтів, яким показано оперативне втручання, додаткова терапія дексмедетомідином безпечна, а також дозволяє підвищити ефективність знеболювання та знизити виразність хірургічного стресу. Результати попередніх досліджень вказують, що застосування дексмедетомідину полегшує біль, знижує кількість небажаних явищ, пов'язаних з використанням анальгетиків, і має опіоїд-зберігальний ефект.

 

ОБГРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ефективність додаткової терапії дексмедетомідином при торакоскопічній хірургії недостатньо вивчена. Опубліковані результати кількох досліджень виявилися суперечливими. Тому дане дослідження було проведено для визначення аналгетичну ефективність додаткової терапії дексмедетомідином при торакоскопічній хірургії.

Мета систематичного огляду та мета-аналізу полягала в оцінці впливу застосування дексмедетомідину у пацієнтів, яким показана торакоскопічна хірургія.

Методологія

Пошук публікацій

Пошук публікацій проводили в таких базах даних, як база даних Кокрейнівської бібліотеки, EBSCO, Web of Science, Embase та PubMed, за ключовими словами: «дексмедетомідин» та «торакоскопічна хірургія» або «торакоскопія». Також з метою пошуку інших відповідних досліджень аналізували бібліографічні списки відібраних повнотекстових статей.

Критерії включення

Дослідження включені в цей систематичний огляд відповідно до таких критеріїв:

  • дослідження являло собою рандомізоване контрольоване клінічне дослідження (РКД);
  • втручання включало внутрішньовенне введення дексмедетомідину, яке порівнювали з терапією без дексмедетомідину;
  • пацієнтам проводили торакоскопію.

Відбір досліджень та вилучення даних

Були відібрані статті, відповідні критеріям включення, з яких витягували такі дані: індекс маси тіла, стать, вік, кількість пацієнтів, автор, оцінка фізичного статусу за класифікацією Американського товариства анестезіологів (ASA) та докладний опис методів, що застосовуються у кожній групі. Оцінка фізичного стану пацієнтів за класифікацією ASA широко використовується для характеристики стану пацієнта до операції. Вилучення даних виконували два незалежні дослідники, а протиріччя розв’язували за згодою сторін.

Аналіз даних зі статистичною оцінкою

Для безперервних змінних (тривалість госпіталізації, рівень артеріального тиску (АТ), середня частота серцевих скорочень (ЧСС), обсяг споживання анальгетиків та оцінка інтенсивності болю) оцінювали стандартизовану різницю середніх (СРС) з 95% довірчим інтервалом (ДІ), а для дихотомічних змінних (Переведення у відділення інтенсивної терапії (ВІТ)) - відносний ризик з 95% ДІ. Модель випадкових ефектів використовували незалежно від неоднорідності даних. Неоднорідність визначали з допомогою індексу I2, у своїй значення I2 >50 % вказували на статистично значущу неоднорідність.

У разі виразної неоднорідності при проведенні мета-аналізу або аналізу в підгрупах, її можливі джерела виявляли шляхом виключення 1 дослідження за іншим. Для виконання статистичного аналізу використовували програмне забезпечення Review Manager, версія 5.3.

Оцінка ризику систематичної помилки та оцінка якості

Оцінку ризику систематичної помилки не проводили через обмежену кількість (<10) включених досліджень. Методологічну якість кожного дослідження оцінювали за допомогою шкали Джадад (від 0 до 5 балів). Оцінка за цією шкалою ґрунтується на опитувальнику з 3 пунктів: (a) припинення участі в дослідженні (0–1 бал), (b) застосування сліпого методу (0–2 бали) та (c) рандомізація (0–2 бали). Стаття з оцінкою за шкалою Джадад ≤2 вважалася статтею низької якості, а з оцінкою ≥3 — високої якості.

Кінцеві точки дослідження

Основною заздалегідь встановленою кінцевою точкою була оцінка інтенсивності болю.

Додаткові заздалегідь встановлені кінцеві точки включали тривалість госпіталізації, переведення в ВІТ, середню ЧСС та рівень АТ, а також споживання анальгетиків.

Результати

Характеристики досліджень і учасників

У мета-аналіз було включено 6 РКД за участю 510 пацієнтів

Дексмедетомідин застосовувався під час операції або перед анестезією.

У 3 дослідженнях із 6 оцінювали інтенсивність болю. Оцінку застосування анальгетиків проводили у 3 дослідженнях, рівень АТ та середню ЧСС – у 4 дослідженнях, переведення у ВІТ – у 3 дослідженнях, а тривалість госпіталізації – у 3 дослідженнях.

 

Якість досліджень

Оцінки за шкалою Джадад 6 включених досліджень знаходилися в діапазоні від 3 до 5, і якість усіх 6 досліджень була визнана високою.

 

Вплив втручання на кінцеву точку

Застосування дексмедетомідину при проведенні торакоскопічної хірургії призводило до статистично значущого зниження оцінок болю (СРС = -1,50), середньої ЧСС (СРС = -0,41), застосування анестетиків (СРС = -3,91) та відносного ризику переводу до ВІТ (ВР = 0,39) порівняно з контрольною групою.

Впливу на середній рівень АТ (СРС = -0,07) або тривалість госпіталізації (СРС = -0,61) не спостерігалося.

Висновок

Торакоскопічна хірургія широко використовується для лікування раку легень завдяки мінімальній інвазивності, меншій тривалості госпіталізації та нижчій інтенсивності післяопераційного болю в порівнянні з відкритою торакотомією. Для анестезіологів та пацієнтів лікування післяопераційного болю, особливо на ранніх етапах після втручання, все ще залишається серйозною проблемою. Хоча опіоїди відіграють значну роль під час операції, через розвиток небажаних явищ, таких як пригнічення функції дихання, нудота, спричинена опіоїдами, та триваліший період відновлення після загальної анестезії, розроблені різні методики для зниження споживання опіоїдів.

Зазначалося, що інтраопераційне застосування дексмедетомідину посилює післяопераційний знеболювальний ефект. При використанні як допоміжного засобу до загальної анестезії він проявляв анксіолітичну, седативну та аналгетичну активність, а також попереджав пригнічення дихання та знижував симпатичну стимуляцію.

У цей мета-аналіз було включено 6 РКД за участю 510 пацієнтів. Згідно з результатами, внутрішньовенне введення дексмедетомідину було пов'язане зі статистично значущим зниженням оцінок інтенсивності болю, застосування знеболювальних засобів, ВР переведення в ВІТ та середньої ЧСС після торакоскопічної хірургії; однак не вплинув на тривалість госпіталізації або середній рівень АТ. Крім того, терапія дексмедетомідином сприяла зниженню реакції на стрес і підтримці стабільної функції серцево-судинної системи. При інтраопераційній інфузії дексмедетомідину відбувається зниження рівнів адреналіну та норадреналіну. Дексмедетомідин має снодійну, анксіолітичну та знеболювальну дію і може знижувати вивільнення катехоламінів.

При проведенні аналізу чутливості відзначалася значна неоднорідність даних, причини якої можуть бути різними. По-перше, різні методи та дози застосування дексмедетомідину можуть бути пов'язані з ризиком систематичної помилки (наприклад, використання дексмедетомідину до анестезії або під час операції). По-друге, дексмедетомідин використовували як доповнення до терапії іншими препаратами, такими як севофлуран і оксикодон, що може призвести до додаткового знеболювального ефекту. По-третє, різні хірургічні втручання супроводжуються болем різної інтенсивності, що може спричинити некоректне узагальнення результатів.

Обмеження :
    • Цей огляд заснований всього на 6 РКД, вибірка в 3 з яких мала досить невеликий обсяг (n < 100).
    • Імовірність завищення ефекту втручання була вищою у невеликих дослідженнях порівняно з більшими дослідженнями.
    • Комбінації та дози анестетиків, а також методики знеболювання у включених РКД різняться. Це може спричинити некоректне об’єднання результатів.
    • Торакоскопія виконується за кількох захворюваннях з використанням різних технік.
Клінічний висновок :

Внутрішньовенне введення дексмедетомідину було пов'язане зі статистично значущим зниженням оцінок інтенсивності болю, застосування знеболювальних препаратів та ризику переводу пацієнтів до ВІТ. Таким чином, результати недавнього аналізу вказують на те, що лікарям слід розглянути можливість застосування дексмедетомідину у пацієнтів, яким показана торакоскопічна хірургія.

0 Коментарі
Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua

Завантаження данних ..