Мікронутрієнти в перинатальному періоді: міжнародний консенсус щодо застосування харчових добавок

Мікронутрієнти в перинатальному періоді: міжнародний консенсус щодо застосування харчових добавок

У журналі BMC Pregnancy and Childbirth (2025) опубліковано міжнародний консенсус, який визначає оптимальне нутритивне забезпечення жінки у преконцепційний період, під час вагітності та лактації як один із ключових чинників здоров’я матері та дитини. Узгоджена позиція експертів підтверджує, що збалансований раціон у більшості випадків не покриває повної потреби в мікронутрієнтах у ці критичні вікна, а отже, призначення харчових добавок є обґрунтованим. Консенсус охоплює як загальну популяцію, так і групи підвищеного ризику – жінок з ожирінням, цукровим діабетом, синдромом полікістозних яєчників, обтяженим акушерським анамнезом, а також тих, хто дотримується вегетаріанської або веганської дієти.

Ключові слова: мікронутрієнти, преконцепційний період, вагітність, лактація, фолієва кислота, докозагексаєнова кислота, холін, залізо, вітамін D, йод, кальцій, харчові добавки, консенсус.

Преконцепційний період і вагітність є критичними вікнами раннього онтогенезу, що характеризуються значними фізіологічними змінами в організмі жінки [1]. У міру підготовки материнського організму до вагітності та адаптації до потреб плода попит на певні нутрієнти суттєво зростає [2]. Накопичені наукові дані переконливо свідчать про те, що мікронутрієнти відіграють ключову роль у збереженні здоров’я матері впродовж усього репродуктивного періоду та після нього, а їх дефіцит може негативно позначатися на фертильності, перебігу та результатах вагітності, а також на довгостроковому здоров’ї як матері, так і дитини [2-5]. Міжнародний консенсус Cetin et al. (2025) щодо оптимального нутритивного забезпечення під час вагітності [6] охоплює преконцепційний, гестаційний і лактаційний етапи й стосується таких мікронутрієнтів, як фолієва кислота, холін, йод, магній, кальцій, залізо, селен, докозагексаєнова кислота (ДГК), вітаміни В1, В2, В6, В12, D та К.

Загальні підходи до харчування та нутритивної підтримки

Консенсусом підтверджено важливість надання консультацій із питань харчування та прийому харчових добавок починаючи з преконцепційного етапу і до закінчення періоду лактації [6]. Відповідно до узгодженої позиції, особам, які планують вагітність, прийом добавок слід розпочинати до 6 місяців до зачаття [6[MM1] ]. Збалансований раціон у більшості випадків не забезпечує повного покриття потреби в мікронутрієнтах, тому призначення добавок є обґрунтованим. Рекомендовано дотримуватися принципів дієтичного харчування (наприклад, середземноморської дієти [40]) та національних дієтичних настанов – цей підхід відповідає даним досліджень, які демонструють позитивний вплив здорового харчового раціону матері на коротко- та довгострокові результати вагітності [54-56]. Водночас досягнуто консенсусу щодо відсутності чіткості та узгодженості чинних настанов між різними країнами та профільними установами, а також щодо необхідності підвищення рівня освіти медичних працівників, вагітних і широкої громадськості в цих питаннях [6-8].

Фолієва кислота

Консенсус щодо прийому фолієвої кислоти є найбільш однозначним: її застосування визнається пріоритетним у преконцепційному періоді та в І триместрі вагітності – насамперед для зниження ризику дефектів нервової трубки [9, 10]. Фолієва кислота є визнаним субстратом в одновуглецевому (1С) метаболізмі та відіграє роль у профілактиці інших вроджених вад розвитку [59-62]. Крім того, її прийом у ранній період вагітності – з 4-го до 8-го тижня після зачаття – пов’язаний із позитивним впливом на нейрокогнітивний розвиток дитини [63]. Систематичний огляд та метааналіз Y. Yu et al. (2021) встановив зв’язок між прийомом фолатів під час вагітності та зниженням ризику прееклампсії [64]. Прийом фолієвої кислоти після І триместру підвищує рівень фолатів у крові матері та в пуповинній крові й запобігає фізіологічному зростанню рівня гомоцистеїну в ІІ та ІІІ триместрах [65, 66].

Докозагексаєнова кислота

Докозагексаєнова кислота (ДГК) є одним із нутрієнтів, щодо доцільності прийому яких досягнуто консенсусу в усіх триместрах вагітності та в лактаційному періоді [6]. Водночас оцінки сили доказів відрізнялися залежно від терміну: для ІІ-ІІІ триместрів і лактації докази визнано помірними або переконливими, тоді як щодо І триместру однозначної позиції не склалося – переважно через те, що в більшості досліджень прийом ДГК починався з ІІ триместру, приблизно з 20-го тижня гестації [20]. Кокрейнівський огляд P. Middleton et al. (2018) встановив зниження ризику передчасних пологів у терміні <37 тижнів на 11% та <34 тижнів – на 42% при прийомі омега-3 жирних кислот [20]. Сприятливий вплив ДГК на результати вагітності, ймовірно, опосередкований пригніченням запалення через зміщення балансу між про- і протизапальними простагландинами в матці [71]. Накопичення ДГК у тканинах мозку відбувається переважно в ІІІ триместрі та впродовж першого року життя, що позитивно корелює з показниками розвитку мозку та когнітивними функціями дитини [72]. На підставі аналізу наявних доказів і формального консенсусного процесу I. Cetin et al. була розроблена клінічна настанова (2023), яка рекомендувала застосування ДГК та ейкозапентаєнової кислоти під час вагітності з метою зниження ризику передчасних і дуже ранніх передчасних пологів [70].

Холін

Холін є есенційним нутрієнтом, потреба в якому під час вагітності та лактації суттєво перевищує звичайну добову норму, оскільки ця вітаміноподібна сполука необхідна одночасно матері та плоду або немовляті в період грудного вигодовування [91, 92]. Холін активно транспортується через плаценту й накопичується в тканинах плода; прийом добавок матір’ю підвищує його концентрацію в грудному молоці та, відповідно, надходження до немовляти [93]. Європейське агентство з безпеки продуктів харчування (EFSA) підтвердило, що адекватне споживання холіну під час вагітності та лактації – 480 і 520 мг/добу відповідно – сприяє нормальній функції печінки плода та немовляти на виключно грудному вигодовуванні [94].

Метааналіз спостережних досліджень R. Obeid et al. (2022) встановив, що низьке споживання холіну або знижені його концентрації в крові матері асоційовані з підвищеним ризиком дефектів нервової трубки у новонароджених [18], а вищий рівень споживання позитивно впливає на розвиток мозку плода та нейророзвиток дитини після народження [18].

Йод

Консенсус щодо йоду охоплює весь гестаційний континуум – від преконцепційного етапу до кінця вагітності. Вагітні жінки та немовлята є найбільш вразливими до дефіциту йоду: недостатнє його надходження спричиняє затримку розвитку плода та дозрівання мозку [78]. Адекватний прийом йоду від преконцепційного етапу до кінця І триместру вагітності дозволяє знизити на 73% частоту кретинізму в регіонах із найвищим ризиком дефіциту [79, 80]. Провідні медичні товариства Європи та Північної Америки рекомендують щоденний прийом йоду в дозі щонайменше 150 мкг усім жінкам, які планують вагітність або вже вагітні чи годують грудьми [82]. Разом із тим нещодавній Кокрейнівський огляд K.B. Harding et al. (2017) не виявив статистично значущих переваг від прийому йоду в преконцепційному, гестаційному і постпартальному періодах, хоча ці результати слід інтерпретувати з обережністю через обмежену кількість та невисоку якість наявних досліджень [81].

Кальцій

Оптимальне надходження кальцію є особливо важливим у критичні для плода фази активного росту, насамперед у ІІІ триместрі. Фізіологічне зростання всмоктування кальцію в кишечнику під час вагітності забезпечує цілісність кісткової тканини матері, мінералізацію скелета плода та продовжений ріст скелета новонародженого [83]. Жінки з вихідним достатнім аліментарним споживанням кальцію можуть не отримувати додаткових переваг від прийому добавок – на відміну від жінок у регіонах із традиційно низьким споживанням. Консенсус щодо рутинного прийому кальцію під час вагітності не досягнуто, що відображає суттєві міжкраїнні відмінності. Натомість у період лактації, коли надходження кальцію в грудне молоко відбувається переважно за рахунок кісткового депо матері [83], необхідність його додаткового призначення підтримана узгодженою позицією. Кокрейнівський огляд G.J. Hofmeyr et al. (2018) пов’язав прийом кальцію зі зниженням артеріального тиску та профілактикою прееклампсії, однак вплив на ризик передчасних пологів залишається спірним [84].

Вітамін D

Консенсус щодо вітаміну D є одним із найбільш широких: необхідність його прийому підтримується в преконцепційному, усіх трьох триместрах гестаційного і лактаційному періодах. Доказова база рандомізованих досліджень залишається неоднорідною та обмеженою через малі вибірки, включення жінок із вихідним достатнім статусом вітаміну D та початок втручань після І триместру [87, 88]. Водночас підтримка широкого призначення вітаміну D ґрунтується на трьох незаперечних аргументах: по-перше, його дефіцит є надзвичайно поширеним; по-друге, вітамін D критично важливий для здоров’я кісткової тканини, що підтверджено доказовими настановами. Дефіцит вітаміну D асоційований із різноманітними несприятливими результатами вагітності [86]; крім того, описано потенційні додаткові ефекти – покращення фертильності, зниження ризику прееклампсії та гестаційного діабету, хоча доказова база з цих питань потребує розширення [86, 87, 90].

Групи ризику: індивідуалізований підхід

Уніфіковані рекомендації з прийому харчових добавок мають ураховувати спосіб життя пацієнтки, наявні захворювання та акушерський анамнез. Групами підвищеного харчового ризику, для яких необхідне коригування рекомендацій, визнані жінки, які дотримуються веганської або вегетаріанської дієти, мають харчову непереносимість, ожиріння, синдром полікістозних яєчників, цукровий діабет або обтяжений акушерський анамнез щодо дефектів нервової трубки, прееклампсії, передчасних пологів чи гестаційного діабету [97, 98]. В усіх зазначених групах необхідне коригування рекомендацій щонайменше щодо вітаміну D, заліза та ДГК. Системний огляд Y. Yang et al. (2021) підтвердив, що ожиріння до вагітності збільшує ризик дефіциту фолатів, вітаміну D та вітаміну В12 [98]. Для жінок, які перенесли баріатричні операції, – окремої групи ризику щодо нутритивних дефіцитів – уже розроблено доказові настанови [99, 100]. Наголошується на необхідності розширення досліджень щодо дієтарних і нутритивних потреб у специфічних групах ризику.

Висновки

Міжнародний консенсус I. Cetin et al. (2025) підтвердив пріоритетність кількох мікронутрієнтів у перинатальному нутритивному забезпеченні: фолієвої кислоти – від преконцепційного етапу до кінця І триместру; йоду – від преконцепційного до ІІІ триместру включно; вітаміну D та заліза – від преконцепційного до завершення лактації; ДГК – від І триместру до кінця лактації; кальцію – у лактаційному періоді. Нутритивна підтримка вагітної та матері, що годує грудьми, є інвестицією в здоров’я щонайменше двох поколінь, а тому має стати невід’ємною частиною рутинної акушерської практики.

Реферативний огляд за матеріалами: Cetin I., Devlieger R., Isolauri E., Obeid R., Parisi F., Pilz S., van Rossem L. Maternal Nutrition Delphi Study Group and Steegers-Theunissen R. International expert consensus on micronutrient supplement use during the early life course. BMC Pregnancy and Childbirth. 2025;25:44. https://doi.org/10.1186/s12884-024-07123-5.

Список літератури в оригінальній статті.

Інформація призначена для медичних та фармацевтичних працівників, надається з освітньою метою.

Ця інформація публікується за сприяння ТОВ «Др. Редді’с Лабораторіз». За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: ТОВ «Др. Редді’с Лабораторіз», Столичне шосе, 103, 11-А, м. Київ, Україна, 03026, тел.: +380442075197 (вартість дзвінків згідно з тарифами Вашого оператора зв'язку).

FM-15.05.2026-Rx2-9.4