Рекомендації AGA містять основні матеріали щодо екзокринної недостатності підшлункової залози, приділяючи особливу увагу тестуванню фекальної еластази та важливій ролі замісної терапії панкреатичними ферментами у покращенні результатів лікування пацієнтів.
Американська гастроентерологічна асоціація (AGA) пропонує важливі вказівки з діагностики та лікування екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ) — стану, який часто залишається нерозпізнаним у рутинній практиці, незважаючи на значний вплив на нутритивний статус.
ЕНПЗ виникає, коли підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості травних ферментів, що призводить до поганого засвоєння поживних речовин. За відсутності лікування вона може призвести до значної недостатності харчування, дефіциту жиророзчинних вітамінів та втрати маси тіла. В останньому огляді експертів AGA звертається увага на недостатню діагностику цього захворювання та наголошується на важливості раннього втручання.
Поради щодо передової практики
1. Слід враховувати можливість ЕНПЗ у осіб з високим ризиком, у тому числі з хронічним або рецидивним гострим панкреатитом, раком підшлункової залози, муковісцидозом або з хірургічним втручанням на підшлунковій залозі в анамнезі.
2. Слід оцінити наявність ЕНПЗ при захворюваннях середнього ступеня ризику, таких як целіакія, хвороба Крона, перенесені операції на кишечнику, тривалий цукровий діабет або гіперсекреторні розлади, такі як синдром Золлінгера-Еллісона.
3. До частих клінічних ознак ЕНПЗ належать жирний стул (з діареєю або без неї), зниження маси тіла, здуття живота, підвищене газоутворення, дефіцит жиророзчинних вітамінів та ознаки білково-енергетичної недостатності.
4. Переважним первинним діагностичним тестом є визначення фекальної еластази, яке має проводитися у зразку напівтвердого або оформленого калу:
5. Дослідження фекальної еластази залишається інформативним навіть у тому випадку, якщо пацієнти проходять терапію панкреатичними ферментами.
6. Аналіз калу на вміст жиру не є обов'язковим і повинен проводитися лише у випадках, коли пацієнт отримує їжу з високим вмістом жирів. Кількісні методи недоцільні для клінічного рутинного застосування.
7. Дослідження рівня панкреатичних ферментів не є надійним способом діагностики ЕНПЗ.
8. Методи візуалізації, такі як магнітно-резонансна томографія, комп'ютерна томографія або ультразвукове ендоскопічне дослідження мають реальну цінність для виявлення захворювань підшлункової залози. Однак підтвердити наявність ЕНПЗ вони не можуть.
9. Дихальні тести та прямі функціональні тести демонструють потенціал для діагностики ЕНПЗ, але вони не є широкодоступними.
10. Після підтвердження діагнозу ЕНПЗ слід розпочати замісну терапію ферментами підшлункової залози (ФЗТ). Без лікування ЕНПЗ може спровокувати значне порушення всмоктування жирів та поживних речовин, що може погіршити загальний стан здоров'я та самопочуття.
11. Усі доступні в даний час препарати для ФЗТ мають свиняче походження і мають порівнянну ефективність при відповідному режимі дозування. При використанні лікарських форм, не покритих кишковорозчинною оболонкою, може знадобитися призначення препаратів, що пригнічують кислотність шлункового соку.
12. Препарати ФЗТ слід приймати під час їжі. Початкова доза для дорослих становить 40 000 одиниць ліпази за Фармакопеєю США (USP) на один основний прийом їжі та половину цієї дози під час перекусів. Коригування дози залежить від вмісту жирів у їжі та розміру порції.
13. Слід регулярно контролювати рівень жиророзчинних вітамінів та за необхідності рекомендувати прийом харчових добавок.
Рекомендації щодо харчування включають вживання їжі з помірним вмістом жирів, прийом їжі невеликими порціями, але частіше, а також відмова від дієт з дуже низьким вмістом жирів.
14. Щоб переконатися в успішності лікування, слід звернути увагу на таке:
15. Слід продовжувати стежити за станом живлення у динаміці:
AGA прагне усунути прогалину в клінічній діагностиці і гарантувати, що пацієнти, які страждають від ЕНПЗ, отримують своєчасну, засновану на доказових даних медичну допомогу, яка враховує як симптоми розладів травлення, так і довгострокові ризики, пов'язані з харчуванням.
Gastroenterology
AGA Clinical Practice Update on the Epidemiology, Evaluation, and Management of Exocrine Pancreatic Insufficiency: Expert Review
David C Whitcomb та співавт.
Коментарі (0)