Результати опублікованого в The New England Journal of Medicine 56-тижневого дослідження свідчать, що бімекізумаб більш ефективно полегшує симптоми бляшкоподібний псоріазу протягом 16 тижнів, ніж адалімумаб. Однак його застосування пов'язане з більш високою частотою розвитку кандидозу порожнини рота і діареї. Річард Б. Уоррен і співавтори дослідили безпеку і ефективність бімекізумаба (моноклонального антитіла IgG1) і адалімумаба (інгібітор фактора некрозу пухлини) при бляшкоподібному псоріазі.

У дослідження включили 478 пацієнтів (середній вік: 44,9 року) з бляшкоподібним псоріазом помірного та тяжкого ступеня важкості. Учасників рандомізовали у три групи:

• бімекізумаб в дозі 320 мг підшкірно (п/ш) кожні 4 тижні протягом 56 тижнів (n = 158);
• бімекізумаб в дозі 320 мг п/ш кожні 4 тижні протягом 16 тижнів, потім кожні 8 тижнів протягом 16-56 тижнів (n = 161);
• адалімумаб в дозі 40 мг п/ш кожні 2 тижні протягом 24 тижнів, потім бімекізумаб в дозі 320 мг п/ш кожні 4 тижні до 56 тижнів (n = 159).

Вихідний середній показник індексу поширеності та тяжкості псоріазу (за шкалою PASI) становив 19,8. На 16-му тижні відповідь за критеріями PASI 90 спостерігали у 86,2% пацієнтів, які отримували бімекізумаб, і у 47,2% пацієнтів, які отримували адалімумаб. Загальна оцінка захворювання дослідником (Investigator's Global Assessment, IGA) як «0» (чиста шкіра),  або «1» (майже чиста шкіра), була у 85,3% пацієнтів, які отримували бімекізумаб, і у 57,2% пацієнтів, які отримували адалімумаб (див. Таблицю нижче).

Інфекції верхніх дихальних шляхів, кандидоз порожнини рота (в основному легкого або помірного ступеня тяжкості), діарея і артеріальна гіпертензія були найбільш частими небажаними явищами, пов'язаними із застосуванням бімекізумаба. Автори дослідження відзначили, що існує необхідність проведення подальших довгострокових досліджень ефективності застосування бімекізумаба в лікуванні бляшкоподібного псоріазу в порівнянні з іншими препаратами.