Результати рандомізованого контрольованого дослідження вказують, що застосування когнітивно-поведінкової терапії на додаток до стандартного лікування забезпечує покращення ефективності сну, зниження тяжкості безсоння, підвищення якості життя та зменшення оцінки симптомів депресії. Мета дослідження, проведеного Henny Dyrberg і співавт., полягала у вивченні впливу когнітивно-поведінкової терапії безсоння на виразність депресивної симптоматики та характеристики сну в амбулаторних умовах у пацієнтів з депресією середнього та тяжкого ступеня та супутнім безсонням.

У рамках дослідження 47 пацієнтів було рандомізовано до груп проведення сеансів стандартної терапії або когнітивно-поведінкової терапії безсоння один раз на тиждень протягом 6 тижнів. Лікування поєднувало у собі групову терапію та індивідуальне консультування. В умовах роботи з групою дотримання режиму сну може бути особливо важким, оскільки особам з депресією часто потрібна додаткова мотивація для дотримання рекомендацій з лікування.

Основною кінцевою точкою в дослідженні була оцінка індексу безсоння (ISI). Додатковими встановленими кінцевими точками були оцінка за опитувальником якості життя Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO-5) та результати полісомнографії, показник за шкалою Гамільтона для оцінки депресії (HAM-D17), оцінка за опитувальником для виявлення дисфункціональних переконань про сон та дані щоденника сну.

Застосування когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) забезпечило покращення ефективності сну. Порівняно зі стандартним лікуванням, це також дозволило статистично значуще знизити тривалість пробуджень після настання сну (у середньому з 54,7 до 19,0 хвилини) та індекс виразності безсоння (у середньому ISI знизився з 20,6 до 12,1 бала). Затримка настання сну (sleep onset latency, SOL) і загальний час сну не змінилися. Результати аналізу виразності симптомів із різних доменів та оцінок за іншими шкалами дозволили підтвердити ці

Висновки

Застосування КПТ для лікування безсоння у пацієнтів з хронічним безсонням та депресією тяжкого ступеня сприяло статистично значущому покращенню оцінки виразності симптомів депресії за шкалою HAM-D17, якості життя за опитувальником WHO-5, індексу виразності безсоння (ISI) та ефективності сну.