Згідно з даними нещодавнього рандомізованого дослідження, опублікованими в журналі European Journal of Allergy and Immunology, підтримуюча терапія рупатадином із щоденним прийомом забезпечувала суттєве зниження ступеня активності хронічної спонтанної кропив'янки (ХСК), а також суттєве поліпшення якості життя у порівнянні з лікуванням у міру потреби. Проте важливо відзначити, що ці покращення не збереглися після припинення прийому рупатадину.

Karsten Weller та група дослідників порівняли схеми терапії за потребою та підтримуючої терапії зі щоденним прийомом неседативного блокатора H1-гістамінових рецепторів рупатадину, досліджуючи ефективність підвищення дози рупатадину та потенціал довгострокових ефектів, що модифікують перебіг захворювання.

Пацієнти пройшли 2-тижневий етап скринінгу з наступним 8-тижневим періодом лікування у подвійному сліпому режимі та 6-тижневим періодом спостереження без лікування, протягом якого дозволялася терапія за потребою.

Дорослих пацієнтів рандомізували на отримання або 10 мг рупатадину за потребою, або 10 мг рупатадину щодня. Через 4 тижні у разі відсутності повної відповіді у пацієнтів їм збільшували дозу до 20 мг рупатадину щодня, а учасникам на схемі терапії за потребою рупатадином у дозі 10 мг давали плацебо. Основною метою цього дослідження було вивчення відмінностей у ступені активності ХСК у учасників із групи щоденного прийому та групи лікування за потребою при подальшому спостереженні.

Крім того, експерти оцінювали ефективність підвищення дози рупатадину та приділяли особливу увагу ступеню активності захворювання, якості життя та контролю захворювання. Через 4 тижні у пацієнтів, які щодня отримували рупатадин, спостерігалося більш виражене зниження ступеня активності захворювання та покращення якості життя, ніж у пацієнтів, які отримували рупатадин за потребою. Слід зазначити, що підвищення дози рупатадину несуттєво впливало на середній ступінь активності захворювання, але збільшувало загальну кількість пацієнтів, які відповіли на лікування з 5% до 22%.

Проте, згідно з результатами дослідження, статистично значущих відмінностей у ступені активності захворювання в учасників із групи щоденного прийому та групи лікування за потребою виявлено не було. Результати дослідження підтверджують переваги підтримуючого лікування неседативними блокаторами H1-гістамінових рецепторів із щоденною схемою прийому.