Згідно з результатами дослідження, що були опубліковані в Journal of Clinical Periodontology, системне застосування амоксициліну в комбінації з метронідазолом у доповнення до консервативної терапії перімплантиту було неефективним. З іншого боку, ретельність консервативного лікування могло сприяти поліпшенню гігієни порожнини рота і її здоров'я та стану пацієнта перед хірургічним лікуванням.

Дане рандомізоване контрольоване дослідження, проведене Yvonne C M De Waal та співавт., було спрямоване на оцінку клінічної ефективності застосування комбінації AMX та MTZ у доповнення до консервативного лікування периімплантиту.

У дослідження було включено 62 пацієнти з периімплантитом. Пацієнтів розподілили у групи механічної очистки (дебріджменту) порожнини рота з санацією хлоргексидином (контрольна група); у досліджуваній групі додатково проводили антибіотикотерапію AMX та MTZ.

Основною кінцевою точкою була зміна показника кровоточивості від вихідного рівня (T0) через 3 місяці від початку дослідження (T3). Додатковими кінцевими точками були ступінь утворення зубного нальоту, частота розвитку нагноєння, глибина кишень при зондуванні, рівень клінічного прикріплення, рівень кісткового гребеня, мікробіологічні показники ротової порожнини, частота розвитку небажаних явищ і потреба в додатковому хірургічному втручанні. Період подальшого спостереження тривалістю 3 місяці завершили 52 пацієнти зі 122 імплантатами. Через 3 місяці в обох групах лікування були відзначені статистично значущі клінічні поліпшення перебігу перімплантиту і пародонтиту.

Статистично значимих відмінностей між групами щодо основної чи додаткових кінцевих точок виявлено не було. Автори дослідження дійшли висновку, що додавання комбінації AMX-MTZ не призводило до покращення мікробіологічних та клінічних результатів консервативної терапії.