Змінити пароль!
Скинути пароль!
Тегопразан має таку ж ефективність та безпеку, як і інгібітори протонної помпи, при лікуванні ерозивного езофагіту, причому його ефективність зберігається незалежно від генотипу CYP2C19.
Систематичний огляд і метааналіз показали, що тегопразан, новий калій-конкурентний блокатор секреції соляної кислоти (ККБССК), настільки ж ефективний і безпечний, як традиційні інгібітори протонної помпи (ІПП) при полегшенні симптомів ерозивного езофагіту (ЕЕ). У цьому огляді були проаналізовані результати 4 рандомізованих контрольованих досліджень за участю 963 пацієнтів з ендоскопічно підтвердженим ЕЕ, під час яких проводилося пряме порівняння тегопразану з різними ІПП.
Helai Hussaini та інші дослідники провели комплексний пошук літератури з кількох баз даних, приділивши особливу увагу дослідженням, в яких оцінювалися показники загоєння та безпека терапії. Метааналіз не виявив значущої різниці у показниках загоєння при застосуванні тегопразану та ІПП у цілому (відносний ризик [RR]: 1,03). Результати були порівнянні як через 4 тижні (RR: 1,05), так і через 8 тижнів після початку терапії (RR: 1,01).
При застосуванні тегопразану профіль безпеки можна порівняти з таким у ІПП. Частота небажаних явищ, що виникли під час лікування (RR: 0,93), небажаних явищ, пов'язаних з прийомом препарату (RR: 0,93) та серйозних небажаних явищ (RR: 1,07), значуще не відрізнялися між групами. Полегшення симптомів також було подібним у всіх включених дослідженнях. Важливо відзначити, що тегопразан зберігав стабільну ефективність незалежно від генотипу CYP2C19 — ключового метаболічного шляху, який впливає на терапію багатьма ІПП. Це може забезпечити терапевтичну перевагу в популяціях із генетичною мінливістю ферментів, які відповідають за метаболізм ІПП.
Проте автори відзначили низку обмежень. У більшості пацієнтів, які брали участь у дослідженні, захворювання протікало легкою або середньою мірою тяжкості (класи A і B за класифікацією Лос-Анджелеса), тим самим залишається відкритим питання щодо користі препарату при більш тяжких формах. Крім того, дослідження проводились переважно серед азіатського населення, а тривалість подальшого спостереження була відносно короткою. Незважаючи на зазначені обмеження, це перший аналіз, в якому було проведено пряме порівняння тегопразану з ІПП при застосуванні для лікування ЕЕ, і він підтверджує, що тегопразан є життєздатною альтернативою в клінічній практиці. Отримані результати наголошують на необхідності проведення подальших досліджень для оцінки довгострокових результатів і ширших популяцій.
Cureus
Comparative Efficacy and Safety of Tegoprazan Versus Proton Pump Inhibitors for Erosive Esophagitis: A Systematic Review and Meta-Analysis
Helai Hussaini та співавт.
Коментарі (0)