Згідно з опублікованими в журналі Gastrointestinal Endoscopy результатами ретроспективного когортного дослідження, вонопразан можна застосовувати після ЕДПС при шлунковій кровотечі, тому що при його використанні частота кровотеч нижча, ніж при застосуванні ІПП.

Метою цього загальнонаціонального популяційного дослідження була оцінка частоти кровотеч після ЕДПС при застосуванні вонопразану порівняно з ІПП. У дослідженні брали участь 9 лікарень. Після внутрішньовенного введення ІПП протягом 2 днів, з 2-го по 30-й день після операції пацієнти отримували вонопразан або ІПП.

Для оцінки даних 1715 учасників (627 пар пацієнтів) використали метод псевдорандомізації. У пацієнтів, які отримували вонопразан, набагато рідше спостерігалися випадки повторної госпіталізації у зв'язку з кровотечею після ЕДПС порівняно з пацієнтами, які отримували ІПП (таблиця 1).

В обох групах проведено порівнянну кількість переливань крові та додаткових операцій у зв'язку з відстроченою перфорацією. У жодній групі не повідомлялося про випадки смерті протягом 30 днів після операції. Застосування моделі пропорційних ризиків Кокса показало, що використання пероральних антикоагулянтів прямої дії, прийом вонопразану, локалізація ураження (антральний відділ), індекс коморбідності Чарлсона (≥2) та прийом аспірину пов'язані з підвищеним ризиком кровотечі після ЕДПС протягом 30 днів після операції. Таким чином, застосування вонопразану сприяє зниженню ризику кровотеч після ЕДПС. Однак для підтвердження цих результатів потрібні подальші проспективні дослідження.