EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Застосування фенітоїну для лікування осмофобії в пацієнтки з мігренню: опис клінічного випадку

Застосування фенітоїну для лікування осмофобії в пацієнтки з мігренню: опис клінічного випадку Застосування фенітоїну для лікування осмофобії в пацієнтки з мігренню: опис клінічного випадку
Застосування фенітоїну для лікування осмофобії в пацієнтки з мігренню: опис клінічного випадку Застосування фенітоїну для лікування осмофобії в пацієнтки з мігренню: опис клінічного випадку

До клініки головного болю поступила жінка 38 років із головними болями протягом 12 років в анамнезі. Раніше вже було підтверджено відповідність пацієнтки всім діагностичним критеріям мігрені без аури. Пацієнтка скаржилася на головні болі пульсуючого характеру в правій лобово-скроневій області з частотою 1–2 епізоди на місяць, інтенсивність яких коливалася від слабкої до помірної, а тривалість — від 4 до 72 год. Також вона скаржилася на важку осмофобію під час нападів головного болю та між ними. У періоди відсутності болю пацієнтка зазначала вкрай високу непереносимість будь-яких запахів. Вона дуже погано переносила запахи ароматичних речовин, наприклад, парфумів, засобів для чищення, фарб, пестицидів, сигаретного диму тощо, оскільки запахи спричиняли нудоту. Краніальні вегетативні симптоми, такі як сльозотеча, кон'юнктивальна ін'єкція, закладеність носа, ринорея, потовиділення в області чола/обличчя, птоз або міозит, були відсутні. Пацієнтка щодня приймала препарати для профілактики мігрені протягом останніх двох років.

Існує значний взаємозв'язок між запахами та первинними головними болями, особливо при мігрені з аурою або без аури та головним болем напруги. Літературні дані про випадки осмофобії при вторинних головних болях вкрай обмежені. У пацієнтів із мігренню поширеність осмофобії під час нападів головного болю коливається від 20,0 до 81,7 %, а в періоди між нападами становить від 24,0 до 53,3 %. Зі слів пацієнтки, осмофобія спричинила сильний вплив на якість її життя, навіть більшою мірою, ніж сам головний біль. Вона хотіла би вилікуватися тільки від осмофобії.

Дивитися все

Гловні тези

Існує значний взаємозв'язок між запахами та первинними головними болями, особливо при мігрені з аурою або без аури, та головним болем напруги.

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Пацієнтка мала 12-річний анамнез головного болю, який відповідав всім діагностичним критеріям мігрені без аури.

ОГЛЯД ТА ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Під час загального та неврологічного огляду відхилень не виявлено. Результати МРТ та КТ головного мозку відповідали нормі. Результати аналізу крові, включаючи біохімічні показники, показники функції печінки, нирок та обміну речовин, відповідали нормі. Застосування таких лікарських засобів, як бета-адреноблокатори, трициклічні антидепресанти, блокатори кальцієвих каналів, антисеротонінергічні препарати та протиепілептичні препарати, супроводжувалося значним зниженням частоти та інтенсивності нападів головного болю, однак ступінь тяжкості осмофобії не знижувався. Для купірування центральних та вегетативних проявів мігрені, таких як осмофобія, гіперосмія, біль у кінцівках та закачування, які спостерігаються в період між нападами, пропонується використовувати протиепілептичний препарат фенітоїн, який не застосовувався для профілактики мігрені.

МЕНЕДЖМЕНТ

Лікування було спрямоване на усунення осмофобії та підтримку досягнутого результату. Спочатку було призначено профілактичне лікування осмофобії фенітоїном у дозі 100 мг один раз на добу. Контроль над поліпшенням стану здійснювали за допомогою щоденника осмофобії, який пацієнтка заповнювала самостійно в період лікування. У перші два місяці лікування частота нападів та ступінь тяжкість осмофобії знизилася аж до повного зникнення цього симптому через 90 днів. Лікування фенітоїном продовжували ще три місяці.

ДИСКУСІЯ

Пацієнтка відповідала діагностичним критеріям мігрені без аури відповідно до Міжнародної класифікації головних болів, третє видання, бета-версія (МКГБ-3 бета), однак основною скаргою пацієнтки була важка осмофобія. Попри те, що осмофобія не належить до діагностичних критеріїв мігрені, результати багатьох досліджень вказують на те, що цей симптом дуже поширений та дозволяє відрізнити мігрень від головного болю напруги. Як і головний біль, осмофобія знижує якість життя пацієнтів із мігренню та перешкоджає професійній діяльності, особливо в осіб, що піддаються впливу сильних запахів під час роботи, наприклад, у працівників парфумерних магазинів, заправних станцій, магазинів, у яких здійснюється продаж інсектицидів або косметичних засобів. Для профілактики нападів головного болю застосовують різні лікарські засоби, однак специфічне лікування осмофобії відсутнє. В опублікованому в 1986 р. дослідженні рекомендувалося проводити лікування центральних та вегетативних проявів мігрені, що виникають у період між нападами, такими як осмофобія, гіперосмія, біль у кінцівках та закачування. Для лікування осмофобії пропонується використовувати фенітоїн.

Фенітоїн — це протиепілептичний препарат, який застосовують переважно для купірування парціальних, тоніко-клонічних або генералізованих клонічних нападів. Крім того, цей препарат також застосовують для лікування ідіопатичної невралгії трійчастого нерва та вестибулярних пароксизмів. У період спостереження за означеною пацієнткою проводили оцінку за шкалою від 1 до 4 балів, що відповідали легкому, помірному, важкому та дуже важкому ступеню осмофобії, відповідно, у період лікування фенітоїном. Потім помножили чотири групи інтенсивності на відповідні бали та підсумовували отримані добутки, отримавши у такий спосіб індекс осмофобії (ІО). Зниження цього індексу свідчить про зниження ступеня тяжкості осмофобії.

НА ЗАМІТКУ

У наведеному випадку було проведено профілактичне лікування осмофобії. Цей випадок демонструє, що фенітоїн можна застосовувати для профілактики осмофобії в періоди між нападами головного болю в пацієнтів із мігренню.

Джерело

    1.  Silva-NétoRP, Peres MF,Valença MM (2014) Accuracy of osmophobia in the differential diagnosis between migraine and tension-type headache. J Neurol Sci 339:118-122.

    2.  SaisuA,Tatsumoto M, Hoshiyama E, Aiba S, Hirata K (2011 Evaluation of olfaction in patients with migraine using an odour stick identification test. Cephalalgia 31: 1023-1028.

    3.  Sjöstrand C,Savic I, Laudon-Meyer E, Hillert L, Lodin K, et al. (2010) Migraine and olfactory stimuli.Curr Pain Headache Rep 14: 244-251.

    4.  Zanchin G,Dainese F, Trucco M, Mainardi F, Mampreso E, et al. (2007) Osmophobia in migraine and tension-type headache and its clinical features in patients with migraine. Cephalalgia 27: 1061-1068.

    5.  Zanchin G,Dainese F, Mainardi F, Mampreso E, Perin C, et al. (2005 Osmophobia in primary headaches. J Headache Pain 6: 213-215.

    6.  Raieli V, Pandolfi E, La Vecchia M, Puma D, Calò A, et al. (2005) The prevalence of allodynia, osmophobia and red ear syndrome in the juvenile headache: preliminary data. J Headache Pain 6: 271-273.

    7.  DeCarlo D, Dal Zotto L, Perissinotto E, Gallo L, Gatta M, et al. (2010) Osmophobia in migraine classification: a multicenter study in juvenile patients. Cephalalgia 30: 1486-1494.

    8.  Corletto E, Dal Zotto L, Resos A, Tripoli E, Zanchin G, et al. (2008) Osmophobia in juvenile primary headaches. Cephalalgia 28: 825-831.

    9.  Viaro F, Maggioni F, Mampreso E (2009) Osmophobiain secondary headaches. Proceedings of 13th Congress of the European Federation of Neurological Societies. Eur J Neurol16: 96.

    10.  Silva-Néto RP, Peres MF, Valença MM (2014 Odorant substances that trigger headaches in migraine patients. Cephalalgia 34: 14-21.

    11.  Silva-Néto RP (2015) Evaluation of the frequency and intensity of osmophobia between headache attacks in migraine patients through an osmophobia diary. J Neurol Res 5: 160-166.

    12.  Demarquay G, Royet JP, Giraud P, Chazot G, Valade D, et al. (2006) Rating of olfactory judgements in migraine patients. Cephalalgia 26: 1123-1130.

    13.  Porta-EtessamJ, Casanova I, García-Cobos R, Lapeña T, Fernández MJ, et al. (2009) Osmophobia analysis in primary headache. Neurologia 24: 315-317.

    14.  ShapiroRE (2012) Preventive treatment of migraine. Headache 52: 65-69.

    15.  TakeshimaT (2012) Drugs for migraine prophylaxis. RinshoShinkeigaku 52: 973-975.

Джерело:

J Clin Case Rep 6:749. doi:10.4172/2165-7920.1000749

Стаття:

Phenytoin in the Treatment of Osmophobia in Migraine Patient: A Case Report

Автори:

Raimundo Pereira Silva-Néto

Коментарі (1)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: