Напад гострої подагри — це запальний синдром, при якому в суглобах накопичуються кристали урату натрію. Для нього характерні почервоніння, болісність, запалення та відчуття жару в запалених суглобах, а також лихоманка.
Встановлено, що рівень прокальцитоніну (ПКТ) в сироватці крові суттєво нижчий при нападі гострої подагри, аніж при бактеріальній інфекції.
Напад гострої подагри — це запальний синдром, при якому в суглобах накопичуються кристали урату натрію. Для нього характерні почервоніння, болісність, запалення та відчуття жару в запалених суглобах, а також лихоманка. Диференційна діагностика між нападом гострої подагри та бактеріальними інфекціями іноді спричиняє труднощі внаслідок подібності клінічної картини та лабораторних показників (лейкоцитоз, швидкість осідання еритроцитів, [ШОЕ], рівень С-реактивного білку [СРБ]).
Для диференційної діагностики між нападом гострої подагри та бактеріальними інфекціями можна використовувати показник гіперурикемії. Але в деяких випадках рівень сечової кислоти підвищується не на тлі нападу гострої подагри, а на тлі бактеріальної інфекції, що утруднює діагностику.
Прокальцитонін (ПКТ) — білок масою 13 кДа, що виробляється С-клітинами щитоподібної залози у формі попередника кальцитоніну, але при бактеріальній інфекції ПКТ також виробляється в інших органах. За даними деяких досліджень, він також може вказувати на гостру фазу бактеріальної інфекції. Таким чином, ПКТ можна вважати важливим біомаркером для ранньої діагностики сепсису серед пацієнтів, що знаходяться в критичному стані.
Обґрунтування дослідження
Мета
Визначити різницю рівнів ПКТ при запальних захворюваннях — гострій подагрі та бактеріальних інфекціях — й оцінити придатність визначення рівня ПКТ у сироватці крові як клінічного маркера для диференційної діагностики між нападом гострої подагри та бактеріальною інфекцією.
Кінцеві точки дослідження
Вихідні характеристики: на вихідному рівні не спостерігалося суттєвих відмінностей між групами.
Результати дослідження:
Статистично значуща різниця між рівнями ШОЕ, СРБ та лейкоцитів у групі пацієнтів із нападом гострої подагри та в групі пацієнті із бактеріальними інфекціями були відсутні
ПКТ був вищим у пацієнтів із бактеріальними інфекціями (4,94 ± 13,763 нг/мл), аніж у пацієнтів із нападом гострої подагри (0,096 ± 0,105 нг/мл) (p = 0,001) (рис. 2)