Мета дослідження полягала в оцінці впливу введення загальнонаціонального режиму ізоляції на самопочуття пацієнтів з дитячим церебральним паралічем, які отримують лікування ботулінічним токсином, і осіб, які здійснюють догляд за ними.

Для опитування 25 пацієнтів, які отримували терапію ботулінічним токсином, використовували структурований опитувальник Дресслера і Адіба Сабері. Для оцінки самопочуття осіб, які здійснюють догляд, використовували шкалу оцінки навантаження на доглядальників. Через введення режиму ізоляції лікування було відкладено на 9 ± 2,8 місяці.

Приблизно у 44% досліджуваних пацієнтів спостерігалося посилення м'язових судом, у 24% - м'язові болі, а у 32% - обидва явища. Введення режиму ізоляції вплинуло на якість життя пацієнтів на 68,4% ± 21,1%. Після скасування режиму ізоляції все пацієнти продовжили терапію ботулінічним токсином.

25% пацієнтів визначили введення режиму ізоляції як неефективне. До введення режиму ізоляції показник за шкалою оцінки навантаження на доглядальників становив 29,12 ± 11,63 бали, а після режиму ізоляції - 37,44 ± 14,85. Після ізоляції загальна оцінка за шкалою виросла для 92% осіб, які здійснюють догляд.

Переривання терапії значно погіршує психічний і фізичний стан осіб, які страждають на церебральний параліч. Також це може завдавати занепокоєння особам, які здійснюють догляд за такими пацієнтами, піддаючи їх додатковому стресу. Таким чином, слід уникати будь-якого переривання або затримки терапії ботулінічним токсином.