Ефективність глибокої стимуляції мозку при синдромі тремору

Реферати 2 хв 1596

Розмір шрифту

Дата публікації: 31/08/2024

Метою дослідження була оцінка безпеки та ефективності одночасного впливу на вентролатеральне ядро (VIM) та задню субталамічну область (PSA) при лікуванні тремору, особливо у пацієнтів з рідкісними формами синдрому.

Дивитися все

Гловні тези

Глибока стимуляція мозку, націлена на вентролатеральне ядро та задню субталамічну область, ефективна в терапії рідкісних синдромів тремору. Варіативність розміщення електродів забезпечує найкращі результати.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Двадцять два пацієнти з діагностованим рідкісним синдромом тремору пройшли двосторонню глибоку стимуляцію мозку, орієнтовану на VIM та PSA.

Розглянуті випадки включали 7 пацієнтів із ізольованим тремором голови, 1 пацієнта із зміненим рівнем свідомості внаслідок печінкової недостатності через мальформацію Абернеті, 2 пацієнтів із голосовим тремором, 4 пацієнти з дистонічним тремором та 8 пацієнтів із низькочастотним тремором Холмса (2 пацієнта з розсіяним склерозом, 2 пацієнта з мозочковим інсультом і 4 посттравматичні випадки).

Результати

Через 12 місяців після операції спостерігалося значне зниження середньої оцінки за шкалою оцінки тремору (TRS) з 3,70 до 0,45. Результати змінювалися залежно від типу тремору: у 6 з 7 пацієнтів спостерігалося зниження оцінок тремору голови за TRS до нуля; у пацієнтів із голосовим тремором спостерігалося покращення, але воно було незначним через невеликий розмір вибірки; у пацієнтів з дистонічним тремором спостерігалося повне зникнення тремору або зниження оцінок TRS; у випадках тремору Холмса спостерігалося зниження оцінок TRS на 80%; у разі тремору при печінковій енцефалопатії та синдромі Абернеті спостерігалося поліпшення оцінок TRS на 75 %. Ускладнення включали зміну положення електрода, необхідність видалення електрода та повторної імплантації через інфекції, невиразне мовлення, повторну імплантацію та викликане стимуляцією порушення координації, яке усунули шляхом коригування параметрів стимуляції.

Висновок

Подвійне націлювання глибокої стимуляції мозку на VIM та на PSA є багатообіцяючим підходом, забезпечуючи покращення результатів лікування рідкісних синдромів тремору. Однак для підтвердження цих результатів необхідні додаткові клінічні дослідження та електрофізіологічні дослідження.