Сучасні настанови ВООЗ визначають: для всіх вагітних рекомендована доза становить 400 мкг фолієвої кислоти на добу у поєднанні з 30–60 мг елементарного заліза [4, 5]. Суплементацію слід розпочинати якомога раніше та продовжувати протягом усієї вагітності.
Історія застосування фолієвої кислоти для підтримки здорового розвитку нервової системиплода налічує понад три десятиліття. Дослідження Medical Research Council 1991 року продемонструвало, що прийом фолієвої кислоти знижує ризик повторних дефектів нервової трубки (ДНТ) на 72% [1]. Угорське рандомізоване дослідження підтвердило ефективність фолатної підтримки [2]. Ці результати стали підґрунтям для впровадження рекомендацій щодо пренатальної суплементації.
Потреба у фолатах під час вагітності значно зростає через швидкий поділ клітин плода та підвищене виведення з сечею [3]. При цьому важливо враховувати, що нервова трубка закривається до 28-го дня вагітності, коли жінка може ще не знати про свій стан. Тому суплементація фолієвою кислотою після першого місяця вагітності не може запобігти ДНТ, хоча й сприяє іншим аспектам здоров'я матері та плода [3].
Сучасні настанови ВООЗ визначають: для всіх вагітних рекомендована доза становить 400 мкг фолієвої кислоти на добу у поєднанні з 30–60 мг елементарного заліза [4, 5]. Суплементацію слід розпочинати якомога раніше та продовжувати протягом усієї вагітності.
Водночас деякі пренатальні комплекси містять 800–1000 мкг фолієвої кислоти. Такий склад суттєво перевищує рекомендовану дозу. Чи забезпечує таке перевищення додаткові переваги, чи, можливо, створює певні ризики?
Метаболізм фолієвої кислоти: чому «більше» не завжди означає «краще»
Фолієва кислота — синтетична, повністю окислена форма вітаміну B9, дуже стабільна форма фолату [6]. На відміну від природних харчових фолатів, вона потребує ферментної біотрансформації.
Ключову роль у цьому процесі відіграє дигідрофолатредуктаза (DHFR), що послідовно відновлює фолієву кислоту до дигідро-, а потім тетрагідрофолату — біологічно активної форми. Активність DHFR у печінці людини є відносно низькою та високоваріабельною [7].
Дослідження Patanwala та співавторів 2014 року надало важливі дані [7]. У перехресному дослідженні за участю пацієнтів із трансюгулярним внутрішньопечінковим портосистемним шунтом (TIPSS) порівнювали долю мічених ізотопами фолієвої кислоти та відновленого фолату після перорального прийому. Результати виявились показовими: через 15 хвилин після прийому фолієвої кислоти 80±12% міченого фолату у печінковій портальній вені залишалося немодифікованою фолієвою кислотою. Натомість після прийому відновленого фолату лише 4±18% залишалося у незміненому вигляді [7]. Автори дійшли висновку, що кишечник людини має дуже обмежену здатність до відновлення фолієвої кислоти через низьку активність DHFR у клітинах слизової [7].
Неметаболізована фолієва кислота: нюанси накопичення
Коли доза перевищує метаболічну здатність організму, у крові з'являється неметаболізована фолієва кислота (UMFA) [8]. UMFA здатна проникати через плаценту та виявляється у пуповинній крові новонароджених [9].
У популяціях із обов'язковою фортифікацією UMFA виявляється у значної частки осіб навіть натще [10]. UMFA потенційно може конкурувати за фолатні рецептори з біологічно активною формою — 5-MTHF [10]. Фолієва кислота може конкурентно інгібувати перетворення дигідрофолату на тетрагідрофолат, теоретично створюючи внутрішньоклітинний дефіцит активних фолатів [8].
Серед потенційних наслідків накопичення UMFA розглядають вплив на метилювання ДНК, що може мати значення для ембріогенезу та нейророзвитку [11, 12]. Експериментальні дослідження продемонстрували, що високі дози фолатів під час вагітності можуть впливати на епігенетичне програмування потомства [12].
Окрема проблема — можливе маскування дефіциту вітаміну B12. Високі дози фолатів коригують гематологічні прояви B12-дефіцитної анемії, залишаючи неврологічні порушення без змін [13]. У вагітних це питання набуває особливої ваги з огляду на важливість B12 для нейророзвитку плода.
Роль генетичного поліморфізму MTHFR
Метилентетрагідрофолатредуктаза (MTHFR) — ключовий фермент одновуглецевого циклу, що перетворює 5,10-метилентетрагідрофолат на 5-метилтетрагідрофолат (5-MTHF) — біологічно активну форму фолату [14, 15].
У частини популяції зустрічаються поліморфізми гена MTHFR (найпоширеніші — C677T та A1298C), які знижують активність ферменту [14, 15]. Для таких осіб перетворення синтетичної фолієвої кислоти на активний 5-MTHF ускладнене, тому стандартна суплементація може бути менш ефективною [15]. Пряме застосування 5-MTHF дозволяє обійти цей метаболічний бар'єр.
ФЕМІБІОН®: раціональний підхід до фолатної підтримки
L-метилфолат, кальцієва сіль 5-MTHF є активною формою фолату, що не потребує ферментної активації за участю DHFR та MTHFR [15]. Він безпосередньо включається у метаболічні процеси, минаючи етапи відновлення та метилювання.
Фармакокінетичні дослідження продемонстрували, що L-метилфолат забезпечує стабільне підвищення концентрації фолатів без появи UMFA у крові [16]. Його ефективність не залежить від активності MTHFR, що забезпечує рівні можливості для досягнення оптимального фолатного статусу незалежно від генетичних особливостей.
Фемібіон® містить комбінацію фолієвої кислоти та L-метилфолату [17] у фізіологічній дозі. Такий збалансований склад забезпечує оптимальне постачання фолатів через два шляхи, з ферментною активацією та напряму, без неї.
Висновок
Рекомендована доза 400 мкг фолату на добу для вагітних низького ризику має вагоме наукове обґрунтування. Водночас дослідження свідчать про обмежену здатність організму до метаболізму синтетичної фолієвої кислоти та потенційні наслідки накопичення її неметаболізованої форми (UMFA). Застосування активної форми фолату — 5-MTHF — дозволяє уникнути цих обмежень завдяки прямій біодоступності, незалежно від активності ферменту MTHFR. Фемібіон®, що містить комбінацію фолієвої кислоти та L-метилфолату, забезпечує оптимальне надходження фолату для жінок, включаючи носіїв генетичних поліморфізмів.
Література:
1. MRC Vitamin Study Research Group Prevention of neural tube defects: results of the Medical Research Council Vitamin Study. Lancet 1991; 338: 131–137. Наукова група MRC з дослідження вітамінів. Профілактика дефектів нервової трубки: результати дослідження вітамінів Медичної дослідницької ради. Ланцет 1991; 338: 131–137.
2. Bognár M, Hauser P, Jakab Z, Müller J, Constantin T, Schuler D, Garami M. A magyarországi várandósok folsavszedési szokásai [Folic acid supplementation for pregnant women in Hungary]. Orv Hetil. 2006 Aug 27;147(34):1633-8. Богнар М, Хаузер П., ДЖакаб З., Мюллер Д., Константин Т., Шулер Д., Гарамі А. [Добавки фолієвої кислоти для вагітних в Угорщині]. Орв Хетіль. 2006, 27 серпня; 147 (34): 1633-8.
3. WHO (2012) Guideline: Daily iron and folic acid supplementation in pregnant women. Рекомендації ВООЗ (2012): Щоденне вживання добавок заліза та фолієвої кислоти вагітними жінками
4. WHO (2016) WHO recommendations on antenatal care for a positive pregnancy experience. ВООЗ (2016). Рекомендації ВООЗ щодо допологового догляду для позитивного досвіду вагітності.
5. WHO (2023) Daily iron and folic acid supplementation during pregnancy in malaria-endemic areas https://www.who.int/tools/elena/interventions/daily-iron-pregnancy-malaria (№1) ВООЗ (2023) Щоденне вживання заліза та фолієвої кислоти під час вагітності в ендемічних з малярії районах. https://www.who.int/tools/elena/interventions/daily-iron-pregnancy-malaria (№1)
6. Siatka, T., Mát’uš, M., Moravcová, M. et al. Biological, dietetic and pharmacological properties of vitamin B9. npj Sci Food 9, 30 (2025). https://doi.org/10.1038/s41538-025-00396-w. Сятка, Т., Матуш, М., Моравцова, М. та ін. Біологічні, дієтичні та фармакологічні властивості вітаміну B9. npj Sci Food 9, 30 (2025). https://doi.org/10.1038/s41538-025-00396-w
7. Patanwala I, King MJ, Barrett DA, Rose J, Jackson R, Hudson M, Philo M, Dainty JR, Wright AJ, Finglas PM, Jones DE. Folic acid handling by the human gut: implications for food fortification and supplementation. Am J Clin Nutr. 2014 Aug;100(2):593-9. doi: 10.3945/ajcn.113.080507. (№2). Патанвала І., Кінг М.Дж., Барретт Д.А., Роуз Дж., Джексон Р., Хадсон М., Філо М., Дейнті Дж.Р., Райт А.Дж., Фінглас П.М., Джонс Д.Е. Обробка фолієвої кислоти кишечником людини: значення для збагачення їжі та добавок. Am J Clin Nutr. Серпень 2014;100(2):593-9. doi: 10.3945/ajcn.113.080507. (№2).
8. Menezo Y, Clement P, Elder K. Are UMFA (un-metabolized folic acid) and endocrine disruptor chemicals (EDCs) co-responsible for sperm degradation? An epigenetic/methylation perspective. Andrologia. 2022 Jul;54(6):e14400. doi: 10.1111/and.14400. (№4). Менезо Ю., Клемент П., Елдер К. Чи несуть неметаболізована фолієва кислота (UMFA) та ендокринні хімічні руйнівники (EDC) спільну відповідальність за деградацію сперматозоїдів? Епігенетична/метилювальна перспектива. Andrologia. Липень 2022;54(6):e14400. doi: 10.1111/and.14400. (№4)
9. Tam C, O'Connor D, Koren G. Circulating unmetabolized folic Acid: relationship to folate status and effect of supplementation. Obstet Gynecol Int. 2012;2012:485179. doi: 10.1155/2012/485179. (№3). Там К., О'Коннор Д, Корен Г. Циркулююча неметаболізована фолієва кислота: зв'язок зі статусом фолатів та впливом прийому добавок. Obstet Gynecol Int. 2012;2012:485179. doi: 10.1155/2012/485179. (№3)
10. Bailey RL, Mills JL, Yetley EA, Gahche JJ, Pfeiffer CM, Dwyer JT, Dodd KW, Sempos CT, Betz JM, Picciano MF. Unmetabolized serum folic acid and its relation to folic acid intake from diet and supplements in a nationally representative sample of adults aged > or =60 y in the United States. Am J Clin Nutr. 2010 Aug;92(2):383-9. doi: 10.3945/ajcn.2010.29499. Бейлі РЛ, Міллс ДЛ, Джетлі ЄА, Ганчі ДД, Пфайфер КМ, Двайер ДТ, Додд КВ, Семпос КТ, Бетз ДМ, Пічіано МФ. Неметаболізована фолієва кислота сироватки крові та її зв'язок зі споживанням фолієвої кислоти з раціону та добавок у національно репрезентативній вибірці дорослих віком > або = 60 років у Сполучених Штатах. Am J Clin Nutr. Серпень 2010;92(2):383-9. doi: 10.3945/ajcn.2010.29499.
11. Fardous AM, Heydari AR. Uncovering the Hidden Dangers and Molecular Mechanisms of Excess Folate: A Narrative Review. Nutrients. 2023 Nov 6;15(21):4699. doi: 10.3390/nu15214699. (№5). Фардус А.М., Гейдарі А.Р. Розкриття прихованих небезпек та молекулярних механізмів надлишку фолієвої кислоти: оглядовий опис. Nutrients. 6 листопада 2023 р.;15(21):4699. doi: 10.3390/nu15214699. (№5)
12. Hecker J, Layton R, Parker RW. Adverse Effects of Excessive Folic Acid Consumption and Its Implications for Individuals With the Methylenetetrahydrofolate Reductase C677T Genotype. Cureus. 2025 Feb 20;17(2):e79374. doi: 10.7759/cureus.79374. (№6). Хеккер Д, Лейтон Р, Паркер РВ. Негативний вплив надмірного споживання фолієвої кислоти та його наслідки для осіб з генотипом метилентетрагідрофолатредуктази C677T. Cureus. 20 лютого 2025 р.;17(2):e79374. doi: 10.7759/cureus.79374. (№6)
13. Ferrazzi E, Tiso G, Di Martino D. Folic acid versus 5- methyl tetrahydrofolate supplementation in pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2020 Oct;253:312-319. doi: 10.1016/j.ejogrb.2020.06.012. (№7). Ферраззі Є, Тісо Г, Ді Мартіно Д. Фолієва кислота проти прийому 5-метилтетрагідрофолату під час вагітності. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. Жовтень 2020 р.;253:312-319. doi: 10.1016/j.ejogrb.2020.06.012. (№7)
14. Araszkiewicz AF, Jańczak K, Wójcik P, et al. MTHFR Gene Polymorphisms: A Single Gene with Wide-Ranging Clinical Implications—A Review. Genes (Basel). 2025;16(4):441. Арашкевич АФ, Янчак К, Войчик П, та ін. Поліморфізми гена MTHFR: Окремий ген із широким спектром клінічних наслідків — огляд. Genes (Базель). 2025;16(4):441.
15. Carboni L. Active Folate Versus Folic Acid: The Role of 5-MTHF (Methylfolate) in Human Health. Integr Med (Encinitas). 2022;21(3):36-41. (№9). Карбоні Л. Активний фолат проти фолієвої кислоти: роль 5-MTHF (метилфолату) у здоров'ї людини. Integr Med (Encinitas). 2022;21(3):36-41. (№9)
16. Cochrane KM, Elango R, Devlin AM, Mayer C, Hutcheon JA, Karakochuk CD. Supplementation with (6S)-5-methyltetrahydrofolic acid appears as effective as folic acid in maintaining maternal folate status while reducing unmetabolised folic acid in maternal plasma: a randomised trial of pregnant women in Canada. Br J Nutr. 2024 Jan 14;131(1):92-102. doi: 10.1017/S0007114523001733. (№9). Кокрейн К.М., Еланго Р., Девлін А.М., Майєр К., Хатчеон Дж.А., Каракочук К.Д. Добавки з (6S)-5-метилтетрагідрофолієвою кислотою виявляються такими ж ефективними, як і фолієва кислота, для підтримки статусу фолату у матері, одночасно зменшуючи неметаболізовану фолієву кислоту в материнській плазмі: рандомізоване дослідження вагітних жінок у Канаді. Br J Nutr. 14 січня 2024 р.;131(1):92-102. doi: 10.1017/S0007114523001733. (№9)
17. Маркування (етикетування) дієтичної добавки Фемібіон® 1.
https://tabletki.ua/uk/%D0%A4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BE%D0%BD-1/1060249/
Фемібіон® 1: для жінок, які планують вагітність, і вагітних до кінця 12-го тижня гестації
Рекомендації до споживання: може бути включена до складу раціонів дієтичного харчування, рекомендованих лікарем у жінок із метою оптимізації хімічного складу раціону як додаткове джерело фолієвої кислоти, вітамінів В1, В2, В6, В12, С, D, Е, біотину, ніацину, пантотенової кислоти, йоду, селену, заліза, холіну. Форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній упаковці. Не є лікарським засобом.
Фемібіон® 2: для жінок із 13-го тижня вагітності та до закінчення періоду лактації
Рекомендації до споживання: може бути включена до складу раціонів дієтичного харчування, рекомендованих лікарем у жінок із метою оптимізації хімічного складу раціону як додаткове джерело фолієвої кислоти, вітамінів В1, В2, В6, В12, С, D, Е, біотину, ніацину, пантотенової кислоти, йоду, селену, заліза, цинку, магнію, докозагексаєнової кислоти, лютеїну. Форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, та капсули м’які, по 7 таблеток і 7 капсул у блістері, по 4 блістери в картонній упаковці. Не є лікарським засобом.
Інформація про дієтичні добавки для медичних і фармацевтичних працівників. Перед призначенням ознайомтеся з маркуванням (етикетуванням) дієтичної добавки. За додатковою інформацією звертайтеся за адресою: ТОВ «Др. Редді’с Лабораторіз», Столичне шосе, 103А, м. Київ, Україна, 03026, тел. +380444923173.
FM-01.02.2026-Rx2-8.1
Коментарі (0)