Ціль цього дослідження полягала в оцінці безпеки та ефективності режимів терапії з рифабутином для ерадикації Helicobacter pylori (H. pylori).

В додатковий аналіз включали дані пацієнтів, які отримували рифабутин, з Європейського реєстру ведення інфекції H. pylori (Hp-EuReg). Було проведено модифікований аналіз, виконуваний з припущення, що пацієнти отримали призначене втручання (ITT), і аналіз у популяції учасників, які завершили дослідження без істотних відхилень від протоколу, а також контроль якості даних дослідження. Основною заздалегідь встановленою кінцевою точкою була досягнута частота ерадикації H. pylori.

Загалом 500 пацієнтів (середній вік 52 роки, 4% пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки, 63% пацієнтів з диспепсією), включених до Hp-EuReg, отримували рифабутин. У 63% випадків було виконано посів біопсійного матеріалу. У 39% випадків спостерігалася потрійна резистентність (до левофлоксацину, метронідазолу та кларитроміцину), а у 46% випадків – подвійна резистентність (до метронідазолу та кларитроміцину).

Приблизно у 87% випадків рифабутин використовували у складі трикомпонентної терапії разом з інгібітором протонної помпи та амоксициліном. Ще у 6% учасників до трикомпонентної терапії було додано вісмут. Рифабутин головним чином використовували в терапії четвертої лінії (27%), третьої лінії (25%) та другої лінії (32%), при цьому за результатами модифікованого аналізу в ITT-популяції загальна ефективність склала 66, 80 і 78% відповідно.

Дотримання запропонованого режиму терапії становило 89%. У 26% учасників було зареєстровано як мінімум 1 випадок розвитку небажаного явища (найчастіше нудота). У 1 пацієнта з лейкопенією та тромбоцитопенією з підвищенням температури тіла та потребою у госпіталізації було виявлено 1 серйозне небажане явище (0,2 %).

Таким чином, встановлено, що терапія з рифабутином у пацієнтів з інфекцією, спричиненою H. pylori, є ефективною.