Мета систематичного огляду та мережевого мета-аналізу полягала в оцінці ефективності застосування різних неседативних антигістамінних засобів у лікуванні хронічної спонтанної кропив'янки та складанні відносного рейтингу цих методів лікування.

Пошук відповідних рандомізованих контрольованих досліджень, у яких порівнювали застосування одного неседативного антигістамінного препарату з плацебо або іншим неседативним антигістамінним препаратом, проводили в таких базах даних, як EMBASE, CENTRAL, MEDLINE, а також у кількох реєстрах досліджень.

У мета-аналіз було включено 42 рандомізованих контрольованих дослідження за участю 8164 пацієнтів, а додатковий мережевий мета-аналіз – 26 досліджень. Два дослідники оцінювали відповідність критеріям включення, виконували вилучення даних та визначали ризик систематичної помилки включених досліджень.

Було встановлено, що у пацієнтів з хронічною спонтанною кропив'янкою лоратадин є найбільш ефективним неседативним антигістамінним препаратом, за яким слідують мізоластин та цетиризин. Дані про відношення шансів для загального зниження симптомів після 4 тижнів терапії наведено в таблиці 1.

З точки зору клінічних результатів у пацієнтів з хронічною спонтанною кропив'янкою всі включені в аналіз неседативні антигістамінні препарати були ефективнішими за плацебо. Для підтвердження отриманих результатів необхідно проведення додаткових прямих порівняльних досліджень із великою кількістю учасників.