Для визначення частоти розвитку депресії, тривожності та інших порушень психіки серед лікарняного персоналу під час спалаху інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2, було проведено комплексний огляд 44 досліджень.

Пошук відповідних досліджень проводили в електронних базах даних, таких як PsycINFO, EMBASE, CINAHL та Medline/PubMed. У заключний аналіз було включено 44 із 1298 знайдених досліджень, у яких вивчали частоту розвитку 16 різних порушень психічного здоров'я.

Мета-аналіз цих досліджень було проведено з використанням моделі випадкових ефектів. Для оцінки неоднорідності використовували індекс I2. Оцінку систематичної помилки, пов'язаної з переважною публікацією позитивних результатів, було проведено з використанням індексу Луї Фурія - Канаморі (LFK) та тесту Еггера (Egger). Аналіз даних проводили за допомогою програмного забезпечення STATA 17.0. Для оцінки якості систематичних оглядів використовували інструмент AMSTAR-2, а оцінки якості доказів — систему розробки, оцінки та експертизи ступеня обгрунтованості клінічних рекомендацій (система GRADE).

Симптоми тривожності (поширеність: 29,9%) та депресії (поширеність: 28,4%) були присутні у третини лікарняного персоналу, при цьому 40% мали ті чи інші порушення сну. Серед лікарняного персоналу були поширені низька якість життя, погане самопочуття, симптоми, пов'язані з наявністю страху, і навіть симптоми гострого стресу. Якість доказів, що відносяться до теми дослідження, була низькою або дуже низькою.

Порівняно з лікарями, у середнього медичного персоналу виразність тривожності, депресивної симптоматики та порушень сну була вищою. У лікарів була виявлена ​​більш висока поширеність посттравматичного стресового розладу і гострого стресу. Порівняно з персоналом чоловічої статі, у співробітників жіночої статі було виявлено більш високу виразність тривожності, порушень сну та депресії. Більш ніж у половини медичних працівників первинної ланки були безсоння і гострий стрес.

Спалах коронавірусної інфекції вплинув на психічне здоров'я лікарняного персоналу. У лікарів переважно були симптоми, пов'язані зі стресом і посттравматичним стресовим розладом, а у середнього медичного персоналу — симптоми, пов'язані з порушеннями сну, депресією та тривожністю.