Було проведено оцінку безпеки та ефективності застосування нового методу назальної акупунктури з впливом на акупунктурні точки ней-ін-сян (EX-HN9) та бі-цю в лікуванні персистуючого алергічного риніту (ПАР) середнього та тяжкого ступеня.

В рамках дослідження 120 осіб з діагнозом ПАР пройшли рандомізацію (у співвідношенні 2:1) з використанням інтерфейсу SAS до групи назальної акупунктури або групи західних методів лікування. Фахівці з акупунктури використовували ниткоподібні голки розміром 0,30 × 75 мм і назальний ендоскоп, які тримали в правій та лівій руках відповідно. Без використання спеціальних процедур для фіксації та зміни положення структур фахівець швидко вводив голку на глибину 20 мм, намагаючись йти голкою паралельно до нижньої або середньої носової раковини при націлюванні на точку ней-ін-сян або бі-цю. Голка залишалася в акупунктурній точці приблизно 20 хвилин.

Група назальної акупунктури проходила відповідні сеанси тричі на тиждень протягом двох тижнів. У групі західних методів лікування пацієнти отримували лоратадин (одна таблетка на ніч) та будесонід у вигляді назального спрею (по два впорскування в кожну ніздрю, двічі на добу) протягом 2 тижнів. Основною кінцевою точкою була оцінка за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Додатковими кінцевими точками були показники щодо опитувальника оцінки якості життя при ринкон'юнктивіті (RQLQ), частота розвитку небажаних явищ та дози препаратів, що призначаються. Для аналізу інформації, отриманої в періоди лікування та спостереження, було визначено її достовірність.

У перший день (перший лікувальний сеанс) у групі назальної акупунктури оцінка виразності симптомів за ВАШ (див. рис. 1) та оцінка за опитувальником RQLQ були статистично значуще нижче порівняно з групою західних методів лікування (р<0,05; 95 % ДІ від -13,1 до -9,6 для оцінки за ВАШ; р <0,05; 95% ДІ від -20,27 до -12,28 для оцінки за опитувальником RQLQ).

Було виявлено статистично значуще підвищення якості нічного сну (95% ДІ від -5,05 до -3,57 бала), зниження виразності симптомів в цілому (95% ДІ від -2,86 до -1,86 бала), емоційних порушень (95 % ДІ від -5,05 до -3,5 бала), закладеності носа (95 % ДІ від -6,33 до -5,36 бала), соматичних порушень (95 % ДІ від -2,03 до -0,06 бала), назальних симптомів (95% ДІ від -6,62 до -4,5 бала) та поліпшення нюхової функції (95% ДІ від -2,91 до -1,75 бала). Через 2 тижні оцінка виразності симптомів за ВАШ та оцінка за опитувальником RQLQ в обох групах дослідження статистично значуще покращилися.

При цьому статистично значущі відмінності оцінок за ВАШ (р >0,05; 95% ДІ від -1,21 до -1,38 бала) та оцінок за опитувальником RQLQ (р >0,05; 95% ДІ від -0 ,33 до -3,46 бала) між групами дослідження були відсутні. Виразність симптомів, пов'язаних з нюхової функцією, також статистично значуще знизилася (95% ДІ від -1,58 до -0,21 бала). Порівняно з групою західних методів лікування, у пацієнтів із групи назальної акупунктури оцінки за ВАШ та опитувальником RQLQ у період спостереження були вищими. Між двома групами дослідження виявили статистично значущі відмінності.

Згідно з оцінкою за ВАШ сталося зниження виразності симптомів закладеності носа, порушення нюхової функції, ринореї та сверблячки в носі. Крім того, згідно з оцінкою за опитувальником RQLQ було виявлено покращення повсякденної активності, зниження виразності очних та назальних симптомів, інших симптомів та соматичних порушень. Побічні ефекти в обох групах дослідження були відсутні.

Назальна акупунктура є безпечним та ефективним методом лікування ПАР. При застосуванні назальної акупунктури оцінки виразності симптомів за ВАШ і опитувальником RQLQ були статистично значуще нижче, ніж при застосуванні західних методів лікування. Ефект від застосування акупунктури був негайним і особливо виразним з погляду полегшення закладеності носа, поліпшення нюхової функції та підвищення якості нічного сну.