Метою даного дослідження була оцінка результатів двоетапної реплантації колінного суглоба та класифікація факторів ризику розвитку неконтрольованої періпротезної інфекції колінного суглоба.

Проведено ретроспективний контроль випадків лікування 70 колінних суглобів із діагностованою періпротезною інфекцією після проведення двоетапної реплантації. Після реплантації пацієнти із групи C (група клінічно контрольованої інфекції) не потребували подальшого лікування або хірургічного втручання в наступні 2 роки. У пацієнтів у групі U (група клінічно неконтрольованої інфекції) відзначалися симптоми активної інфекції після видалення ендопротеза або повторне інфікування після другого етапу реплантації. Проведено порівняння показників пацієнтів у групі C і групі U та визначено потенційні фактори ризику розвитку неконтрольованої періпротезної інфекції.

При подальшому спостереженні ерадикація інфекції була клінічно підтверджена до кінця періоду спостереження в 53 (75,7 %) випадках. В інших 17 (24,3 %) випадках, після двоетапної реплантації, знадобилося додаткове хірургічне втручання. Були відсутні статистично значущі відмінності між групами щодо демографічних даних. Частота розвитку ускладнень з боку операційної рани у групі U була статистично значуще вищою (p = 0,030). Виявлено статистично значущу відмінність між групами C та U щодо рівня С-реактивного білка (СРБ) (0,44 та 1,70, p = 0,025). Грибкова інфекція статистично значуще частіше виявлялася в групі U в порівнянні з групою C (p = 0,031).

За результатами аналізу випадків, включених у дослідження, частота розвитку повторної інфекції при реалізації протоколу двоетапної реплантації становить 24,3 %. Частота розвитку ускладнень з боку операційної рани, рівень СРБ до проведення реплантації та частота забруднення грибками були статистично значуще вищими в групі U у порівнянні з групою C.