Вплив внутрішньовенного введення заліза на переносимість фізичного навантаження пацієнтами із серцевою недостатністю

Реферати 2 хв 1369

Розмір шрифту

Дата публікації: 16/01/2025

серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду

Це багатоцентрове рандомізоване подвійне сліпе дослідження (FAIR-HFpEF) було спрямоване на вивчення клінічної користі лікування дефіциту заліза у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (HfpEF; СНзФВ).

Дивитися все

Гловні тези

У пацієнтів із дефіцитом заліза з діагностованою серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лікування карбоксимальтозою заліза добре переноситься та підвищує толерантність до фізичного навантаження.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Внутрішньовенне введення карбоксимальтози заліза порівнювали з плацебо (фізіологічним розчином) у 200 пацієнтів із симптомами СНзФВ та дефіцитом заліза (рівень феритину в сироватці крові < 100 нг/мл або 100–299 нг/мл при насиченні трансферином заліза < 20%). первинною кінцевою точкою була зміна результату тесту на 6-хвилинну ходьбу (6MWTD) від вихідного рівня до 24-го тижня. Додаткові кінцеві точки включали зміну якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, загальну оцінку пацієнтів та класифікаційний клас Нью-Йоркської кардіологічної асоціації.

Результати

У зв'язку з тривалим включенням 39 пацієнтів (середній вік 80 років, 62% жінок) дослідження було призупинено. Пацієнти, які отримували карбоксимальтозу заліза, продемонстрували більш виражене покращення результату тесту на 6-хвилинну ходьбу на 24-му тижні порівняно з вихідним рівнем порівняно з пацієнтами, що отримували плацебо (середня різниця в найменших квадратах: 49 м), як показано на рисунку 1.

Разом з тим, зміни в результатах оцінки додаткових кінцевих точок дещо відрізнялися в досліджуваних групах. Порівняно із застосуванням плацебо, введення карбоксимальтози заліза асоціювалося з меншою кількістю побічних реакцій загалом (76 проти 114) та меншою кількістю тяжких побічних реакцій (5 проти 19; співвідношення частоти: 0,27).

Висновок

Внутрішньовенне введення карбоксимальтози заліза сприяло підвищенню результату тесту на 6-хвилинну ходьбу, а також було пов'язане з меншою кількістю тяжких побічних реакцій. Але це дослідження не мало достатньої статистичної потужності для оцінки впливу терапії на тяжкість симптомів або якість життя. Необхідна подальша оцінка внутрішньовенного введення заліза пацієнтам із СНзФВ із залізодефіцитом, у більшій когорті.