У пацієнтів з симптомами рефлюксу, що не піддаються лікуванню інгібіторами протонної помпи (ІПП), частіше зустрічаються функціональні розлади стравоходу.
У багатьох пацієнтів зберігаються симптоми рефлюксу, незважаючи на лікування інгібіторами протонної помпи. Мета даного дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Journal of Gastroenterology and Hepatology, полягала у вивченні поширеності та характеристик функціональних розладів стравоходу (ФРС) у пацієнтів із симптомами рефлюксу, які не піддаються лікуванню ІПП.
Була проведена комплексна оцінка пацієнтів, у яких симптоми рефлюксу зберігалися навіть після 8 тижнів терапії ІПП. Використовували різні методи оцінки, у тому числі опитувальники з гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, коротку шкалу оцінки симптомів з 5 пунктів (BSRS-5), Піттсбурзький індекс якості сну (PSQI), езофагогастродуоденоскопію, імпедансну манометрію високої роздільної здатності та 24-годинний імпедансний моніторинг pH за відсутності прийому ІПП.
Зі 190 учасників у 16,8 % була діагностована неерозивна рефлюксна хвороба (НЕРХ), а у 83,2 % – ФРС, у тому числі у 57,9 % – функціональна печія та у 25,3 % – рефлюксна гіперчутливість. У пацієнтів з ФРС реєстрували нижчий індекс маси тіла, ніж у пацієнтів з НЕРХ, більш високу поширеність супутніх психологічних захворювань та найгіршу якість сну порівняно зі здоровими добровольцями. Тяжкість симптомів рефлюксу у пацієнтів з ФРС корелювала з тяжкістю психологічних супутніх захворювань та якістю сну.
У значній частині (83,2%) пацієнтів із симптомами рефлюксу, резистентними до ІПП, спостерігалися функціональні розлади стравоходу (ФРС).
Journal of Gastroenterology and Hepatology
Prevalence of functional esophageal disorders and associated clinical characteristics in patients with proton-pump-inhibitor-unresponsive reflux symptoms
Ming-Han Wei та співавт .
Коментарі (0)