У знаковому дослідженні невідкладне лікування до 20 тижнів вагітності призвело до незначного зниження частоти несприятливих неонатальних результатів порівняно з відкладеним лікуванням. Дослідження, в ході якого випадково були розподілені жінки з фактором ризику гіперглікемії, було спрямоване на визначення того, чи може раннє втручання поліпшити результати для здоров'я матері та немовляти. У дослідженні взяли участь 802 жінки (термін вагітності від 4 тижнів до 19 тижнів і 6 днів), з яких 406 отримували невідкладну терапію, а 396 склали контрольну групу (отримували відкладену терапію або не отримували ніякої терапії).

У дослідженні оцінювалися три основні результати: поєднання негативних неонатальних явищ (таких як пологи до <37 тижнів, родова травма, маса тіла при народженні 4500 г, респіраторний дистрес, дистоція плечиків, фототерапія, мертвонародження або неонатальна смерть), артеріальна гіпертензія, пов'язана з вагітністю (у тому числі гестаційна гіпертензія, прееклампсія або еклампсія), та суха маса тіла у новонароджених. Початкові пероральні глюкозотолерантні тести (ПГТТ) були проведені при середньому терміні вагітності 15,6±2,5 тижні.

Ключові висновки:

1. Несприятливі наслідки у новонароджених:

• Примітно, що у 94 із 378 жінок (24,9%) у групі невідкладного лікування спостерігалися несприятливі неонатальні результати.
• У контрольній групі з несприятливими наслідками зіткнулися 113 із 370 жінок (30,5%).
• Скоригована різниця у ризику склала -5,6 процентних пункти; 95% довірчий інтервал [ДІ] від -10,1 до -1,2.

2. Артеріальна гіпертензія, пов'язана з вагітністю:

• Як було встановлено, у 40 із 378 жінок (10,6%) у групі невідкладного лікування розвинулася артеріальна гіпертензія, пов'язана з вагітністю.
• У контрольній групі артеріальна гіпертензія розвинулася у 37 із 372 жінок (9,9%).
• Повідомлялося, що скоригована різниця у ризику склала 0,7 процентних пункти; 95% ДІ від -1,6 до 2,9.

3. Суха маса тіла у новонароджених:

• Середня суха маса тіла новонароджених склала 2,86 кг у групі невідкладного лікування проти 2,91 кг у контрольній групі.
• Скоригована середня різниця склала -0,04 кг; 95% ДІ від -0,09 до 0,02.

Не було виявлено помітних відмінностей між групами щодо значних небажаних явищ, що корелюють зі скринінгом та веденням. Таким чином, своєчасне лікування гестаційного діабету до 20 тижнів вагітності було пов'язане з незначним зниженням ризику несприятливих неонатальних результатів порівняно з відсутністю невідкладного лікування. Однак між двома групами не спостерігалося суттєвих відмінностей в артеріальній гіпертензії, пов'язаній з вагітністю, або сухій масі тіла немовлят. Це дослідження проливає світло на потенційні переваги раннього втручання при гестаційному діабеті, даючи цінну інформацію для лікарів-практиків і майбутніх матерів.