Згідно з результатами об'єднаного аналізу даних трьох рандомізованих досліджень III фази, проведеного Hans Christoph Diener та співавт., у пацієнтів з мігренню терапія фреманезумабом добре переносилася і характеризувалася сприятливим загальним профілем безпеки, а також профілем безпеки за впливом на ризик розвитку серцево-судинних ускладнень впродовж 12 тижнів незалежно від лікарських препаратів, що приймаються, наявності в анамнезі ССЗ і цереброваскулярних захворювань, а також факторів ризику. Мета аналізу полягала в оцінці переносимості та безпеки застосування фреманезумабу у лікуванні мігрені.

До дослідження було включено 2842 пацієнти (віком 18–70 років) з епізодичною або хронічною мігренню, які отримували фреманезумаб щомісяця, фреманезумаб щокварталу або плацебо. Було проведено аналіз всіх та серйозних побічних ефектів. Оцінку СС ускладнень та цереброваскулярних захворювань проводили у підгрупах пацієнтів, стратифікованих щодо застосування лікарських препаратів для лікування ССЗ та цереброваскулярних захворювань або триптанів, а також наявності в анамнезі ССЗ, цереброваскулярних захворювань та факторів ризику.

Частота розвитку тяжких побічних ефектів (<1–2 %) та побічних ефектів у цілому

(58–65 %) була порівнянна у групах застосування плацебо та фреманезумабу. СС ускладнення відзначалися рідко, незалежно від наявності в анамнезі ССЗ та цереброваскулярних захворювань, та зі порівнянною частотою у пацієнтів з факторами ризику ускладнень ССЗ, а також у пацієнтів, які отримували лікарські препарати для лікування ССЗ та цереброваскулярних захворювань або триптани. Сигналів з безпеки з боку серцево-судинної та цереброваскулярної систем не виявлено.

Таким чином, результати цього аналізу підтвердили, що терапія фреманезумабом, повністю гуманізованим моноклональним антитілом, є безпечним методом терапії мігрені незалежно від наявності ССЗ в анамнезі у пацієнтів.