У дорослих пацієнтів з діагностованим остеоартрозом колінного суглоба з клінічними проявами внутрішньом'язове введення глюкокортикоїдів може бути менш ефективним з точки зору зниження інтенсивності болю через 4 тижні порівняно зі стандартним внутрішньосуглобовим введенням. Згідно з результатами рандомізованого клінічного дослідження з оцінки не меншої ефективності, внутрішньом'язове введення глюкокортикоїдів було менш ефективним порівняно з внутрішньосуглобовим введенням через 8 та 24 тижні (але не через 2 та 12 тижнів) після ін'єкції. Мета дослідження полягала в оцінці ефективності внутрішньом'язового введення глюкокортикоїдів у порівнянні з внутрішньосуглобовою ін'єкцією для зменшення інтенсивності болю при остеоартрозі колінного суглоба.

Учасників рандомізували на введення триамцинолону ацетоніду в дозі 40 мг у вигляді внутрішньом'язової ін'єкції у вентро-глютеальну ділянку іпсилатерально або у вигляді внутрішньосуглобової ін'єкції в колінний суглоб, після чого їх спостерігали протягом 24 тижнів. У цьому багатоцентровому відкритому дослідженні заздалегідь визначеною основною кінцевою точкою була оцінка інтенсивності болю за шкалою наслідків травми та остеоартрозу колінного суглоба (KOOS) з межею не меншої ефективності -7 балів (різниця оцінки для внутрішньом'язового та внутрішньосуглобового введення) через 4 тижні. Для оцінки основних кінцевих точок було проведено попередньо запланований аналіз у популяції повного виконання протоколу.

До дослідження було включено 145 пацієнтів. Дані 138 пацієнтів (внутрішньосуглобове введення – 66; внутрішньом'язове введення – 72) із 145 пацієнтів були включені в аналіз у популяції повного виконання протоколу. Протягом 12 тижнів після введення глюкокортикоїдів в обох групах було досягнуто статистично значущого зниження інтенсивності болю в колінному суглобі. Через 4 тижні розрахункова відмінність середніх оцінок KOOS між групами дослідження склала -3,4. Оскільки нижня межа перевищувала межу не меншої ефективності, остання не була підтверджена.

Через 8 і 24 тижні внутрішньом'язове введення було не менш ефективним порівняно з внутрішньосуглобовим введенням з досягненням статистичною значущого результату. З погляду додаткових кінцевих точок статистично значущих відмінностей не виявлено. У популяції пацієнтів для аналізу, проведеного з припущення, що всі пацієнти отримали призначене втручання, результати оцінки чутливості були зіставні. Найчастішими небажаними явищами були припливи жару та головний біль, які завжди були класифіковані як несерйозні.

Таким чином, пацієнтам з остеоартрозом колінного суглоба, яким показана ін'єкція глюкокортикоїдів, рішення про місце ін'єкції необхідно приймати разом із лікарем.