Використання прогностичної моделі є зручним підходом до виявлення пацієнтів з бронхіальною астмою середнього та тяжкого ступеня, у яких можливе досягнення оптимальної відповіді на лікування омалізумабом.
За даними нещодавнього одноцентрового проспективного дослідження, проведеного Ruiqi Qian та співавт., результати якого були опубліковані в журналі International Journal of Clinical Practice, у 83,1 % пацієнтів із бронхіальною астмою середнього та тяжкого ступеня досягалася хороша відповідь на лікування омалізумабом. Метою дослідження було створення прогностичної моделі, що дозволяє визначати відповідь на лікування омалізумабом у пацієнтів із бронхіальною астмою середнього та тяжкого ступеня.
Пацієнти отримували омалізумаб один раз на чотири тижні. Перед кожною ін'єкцією визначали кількість еозинофілів у крові та концентрацію загального сироваткового IgE (МЕ/мл). Оцінку результатів на 16-му тижні проводили з урахуванням балів у тесті з контролю за бронхіальною астмою, у скороченій версії опитувальника для оцінки якості життя при бронхіальній астмі (MiniAQLQ), загальної ефективності лікування та функції легень після введення чотирьох доз препарату. Для оцінки клінічної відповіді на лікування омалізумаб у пацієнтів застосовували метод побудови логістичної моделі з використанням оператора вибору.
До дослідження було включено 108 пацієнтів із бронхіальною астмою середнього та тяжкого ступеня (середній вік 39,86 ± 14,59 року), з яких 89 завершили 16-тижневе лікування. Значна частка пацієнтів (83,1%) досягла чудової або гарної відповіді на лікування омалізумабом. Після лікування було зареєстровано статистично значуще збільшення концентрації загального сироваткового IgE при зниженні числа еозинофілів у крові порівняно з вихідними значеннями. При використанні максимальної швидкості видиху на рівні 25% від прогнозованої (MEF25%прогн) як клінічний результат значущими факторами були маса тіла, тривалість бронхіальної астми, застосування оральних глюкокортикостероїдів, концентрація загального сироваткового IgE на 4-му тижні та наявність риніту в анамнезі. Після внутрішньої валідизації показник AUC у моделі становив 0,674, а показник Брієра - 0,225.
Застосування цієї нової моделі може бути ефективним для прогнозування короткострокової відповіді на лікування омалізумабом, проте для підтвердження отриманих результатів необхідні дані за триваліший період.
International Journal of Clinical Practice
Clinical Response Predictive Model for Omalizumab in Moderate-to-Severe Asthma Patients
Ruiqi Qian та співавт.
Коментарі (0)