У рандомізованому контрольованому дослідженні (NiPPeR), проведеному Jaz Lyons-Reid та співавт., оцінювали потенційну користь нутритивного втручання до зачаття та під час вагітності щодо дитячого ожиріння. Згідно з отриманими даними, прийом пробіотиків, міо-інозитолу та мікроелементів у передпологовий період і до зачаття був пов'язаний з нижчим ризиком розвитку ожиріння у віці двох років, можливо через більш повільний набір ваги в дитинстві. У дослідженні, результати якого були опубліковані в журналі BMC Medicine, оцінювали вплив прийому міо-інозитолу, пробіотиків та додаткових мікроелементів під час вагітності порівняно із стандартними добавками на основі мікроелементів.

До цього дослідження було включено 576 новонароджених, матері яких під час вагітності були рандомізовані до групи прийому добавок, що містять пробіотики, міо-інозитол та додаткові мікроелементи (основна група), або до групи прийому стандартних добавок на основі мікроелементів (контрольна група). Довжину та масу тіла оцінювали з народження до двох років. У дослідженні оцінювали вплив цих добавок на стандартизований індекс маси тіла (ІМТ) через 2 роки з урахуванням різних факторів, таких як дослідницький центр, куріння, стать, пологи в анамнезі, гестаційний вік та ІМТ до вагітності.

Крім того, оцінювали зміни довжини тіла, маси тіла, характеристик набору ваги та ІМТ від народження методом оцінки латентних класів росту. У дослідженні були отримані перспективні результати. У віці 2 років у дітей, чиї матері отримували харчові добавки, спостерігалася тенденція до нижчого середнього значення ІМТ порівняно з дітьми в контрольній групі (скоригована середня різниця  –0,14 стандартного відхилення (СВ) (95 % ДІ 0,30, 0,02), p = 0,09). Крім того, у меншої частки дітей у цій групі ІМТ перевищував 95-й процентиль (9,2% порівняно з 18,0%, скориговане відношення ризиків (СВР) 0,51 (95 % ДІ 0,31, 0,82), p = 0,006).

Згідно з результатами поздовжнього аналізу, у дітей, чиї матері отримували харчові добавки, ризик швидкого набору ваги на 1-му році життя знизився на 24% (>0,67 СВ) (21,9% порівняно з 31,1%, СВР 0 ,76 (95% ДІ 0,58, 1,00), p = 0,047). Аналогічним чином, в основній групі ризик стійкого набору ваги (> 1,34 СВ) у перші 2 роки життя був знижений (7,7% у порівнянні з 17,1%, СВР 0,55 (95% ДІ 0,34, 0) ,88), p = 0,014). При аналізі закономірностей набору ваги було виявлено вищу частку дітей у основній групі. Вона характеризувалася постійними оцінками стандартного відхилення маси тіла від народження до двох років близько 0 СВ (38,8% порівняно з 30,1%, ВР 1,29 (95% ДІ 1,03, 1,62), p==0,029). Ці результати свідчать, що внутрішнє втручання може сприяти більш здоровому набору ваги в ранньому дитинстві.