Змінити пароль!
Скинути пароль!
Порушення менструального циклу (МЦ) у підлітковому віці є актуальною проблемою сучасної гінекології, яка потребує особливої уваги. Епідеміологічні дослідження показують, що у дівчат віком від 12 років порушення МЦ зустрічаються достатньо часто, особливо в перші роки після менархе [1]. Результати вивчення характеристик МЦ у підлітків США демонструють варіабельність показників залежно від гінекологічного віку та віку настання менархе [1].
Сучасні підходи до діагностики та лікування порушень МЦ у підлітків представляють значні виклики через складність диференціальної діагностики та необхідність урахування особливостей розвитку репродуктивної системи в цьому віці [2]. Актуальність даної проблеми зумовлена не лише високою частотою порушень, а й їх потенційним впливом на майбутнє репродуктивне здоров’я жінки.
Фізіологія МЦ у підлітків
Становлення репродуктивної системи у підлітковому віці є складним процесом, який характеризується поступовим дозріванням гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі. Особливості функціонування цієї системи у дівчат 12-18 років мають принципові відмінності від дорослих жінок репродуктивного віку [3].
Гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникова вісь у пубертатному періоді характеризується незрілістю та нестабільністю гормональних взаємозв’язків [4]. Порушення функціонування цієї складної системи може призводити до різноманітних розладів репродуктивної функції, включаючи порушення МЦ [4].
Нормальні варіанти МЦ у дівчат 12-18 років мають більш широкий діапазон варіабельності порівняно з дорослими жінками. Систематичний огляд та метааналіз показують, що у підлітків із синдромом полікістозних яєчників та незрілістю гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі спостерігаються специфічний менструальний патерн [3].
Класифікація порушень МЦ
Порушення МЦ у підлітків класифікуються відповідно до загальноприйнятих критеріїв, однак мають певні особливості в цій віковій групі [5].
Аменорея поділяється на первинну та вторинну. Первинна аменорея діагностується у випадку відсутності менструацій до 15-16 років. Вторинна аменорея характеризується припиненням менструацій на ≥3 міс після встановлення регулярного циклу.
Олігоменорея визначається як подовження МЦ до >35 днів. У підлітків цей стан може бути варіантом норми в перші два роки після менархе, однак потребує спостереження та диференціальної діагностики.
Дисменорея, або болісні менструації, є одним з найпоширеніших порушень у дівчат-підлітків. Первинна дисменорея не пов’язана з органічною патологією і зазвичай розвивається через 6-12 міс після менархе, коли встановлюються овуляторні цикли [5]. Останні є частим явищем у перші роки після менархе внаслідок незрілості гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі. Однак тривалі ановуляторні цикли потребують детального обстеження для виключення патологічних станів.
Етіологія та патогенез порушень МЦ
Етіологічні фактори порушень МЦ у підлітків є багатофакторними й включають гормональні дисбаланси, дефіцит мікронутрієнтів, стресові фактори та соматичні захворювання.
Гормональні дисбаланси відіграють ключову роль у розвитку порушень МЦ. Дослідження взаємозв’язку між гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковою віссю та ожирінням при синдромі полікістозних яєчників вказують на складність гормональних взаємодій у підлітковому віці [6].
Дефіцит мікронутрієнтів може суттєво впливати на функціонування репродуктивної системи. Стресові фактори та психоемоційні порушення можуть призводити до дисфункції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі через вплив на секрецію гонадотропін-рилізинг-гормону. Це особливо актуально у підлітків, які переживають період інтенсивного фізичного та психологічного розвитку [7].
Соматичні захворювання, включаючи ендокринні порушення, хронічні запальні процеси та харчові розлади, можуть спричиняти вторинні порушення МЦ у підлітків [5].
Роль мікронутрієнтів у регуляції МЦ
Мікронутрієнти відіграють критичну роль у підтримці нормального функціонування репродуктивної системи. Сучасні дослідження показують важливість оптимального забезпечення організму ключовими мікронутрієнтами для підтримки регулярного МЦ [8].
Фолієва кислота та її метаболіти мають особливе значення для репродуктивного здоров’я. Мікронутрієнтний статус позначається на овуляції та здоров’ї ендометрія [8]. Дослідження змін концентрації його біомаркерів, пов’язаних із МЦ, показують динамічні зміни потреби в різних мікронутрієнтах протягом циклу [9].
Інозитол має особливе значення у корекції інсулінорезистентності [10], яка часто супроводжує порушення МЦ у підлітків із синдромом полікістозних яєчників.
Фемозитол-ДУО є комплексною дієтичною добавкою, яка містить поєднання ключових мікронутрієнтів, важливих для підтримки нормального функціонування репродуктивної системи у дорослих та підлітків від 12 років.
Склад представлений міо-інозитолом 1000 мг, D-хіро-інозитолом 250 мг та сухим екстрактом листя Lagerstroemia (джерело коросолевої кислоти) 40 мг – компонентами, які відіграють важливу роль у регуляції гормонального балансу та метаболічних процесів [9-11]. Механізми дії цих складників базуються на їх участі в біохімічних процесах, що забезпечують нормальне функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі.
Висновки
Порушення МЦ у дівчат є складною медичною проблемою, яка потребує комплексного підходу до діагностики та корекції. Розуміння фізіологічних особливостей становлення репродуктивної системи у підлітковому віці є основою для правильної інтерпретації клінічних проявів та вибору оптимальних методів корекції порушень МЦ. Комплексні нутрицевтичні підходи, зокрема із застосуванням дієтичної добавки Фемозитол-ДУО, можуть бути доцільним доповненням до стандартних методів корекції порушень МЦ у підлітків.
Література
1. Harley K.G., Watson A., Robertson S., Vitzthum V.J., Shea A. Menstrual Cycle Characteristics of U.S. Adolescents According to Gynecologic Age and Age at Menarche. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2024;37(4):419-425. doi: 10.1016/j.jpag.2024.03.005.
2. Anthon C., Steinmann M., Vidal A., Dhakal C. Menstrual Disorders in Adolescence: Diagnostic and Therapeutic Challenges. J Clin Med. 2024 Dec 16;13(24):7668. doi: 10.3390/jcm13247668.
3. Zuchelo L.T.S., Alves M.S., Baracat E.C., Sorpreso I.C.E., Soares J.M.Jr. Menstrual pattern in polycystic ovary syndrome and hypothalamic-pituitary-ovarian axis immaturity in adolescents: a systematic review and meta-analysis. Gynecol Endocrinol. 2024 Dec;40(1):2360077. doi: 10.1080/09513590.2024.2360077.
4. Mikhael S., Punjala-Patel A., Gavrilova-Jordan L. Hypothalamic-Pituitary-Ovarian Axis Disorders Impacting Female Fertility. Biomedicines. 2019 Jan 4;7(1):5. doi: 10.3390/biomedicines7010005.
5. De Sanctis V., Soliman A.T., Elsedfy H., Soliman N.A., Soliman R., El Kholy M. Dysmenorrhea in adolescents and young adults: a review in different country. Acta Biomed. 2016 Jan 16;87(3):233-246.Lonardo M.S., Cacciapuoti N., Guida B. Hypothalamic-Ovarian axis and Adiposity Relationship in Polycystic Ovary Syndrome. Curr Obes Rep. 2024;13:51-70. doi: 10.1007/s13679-023-00531-2.
6. ACOG Committee Opinion No. 651: Menstruation in Girls and Adolescents: Using the Menstrual Cycle as a Vital Sign. Obstet Gynecol. 2015 Dec;126(6):e143-e146. doi: 10.1097/AOG.0000000000001215.
7. Kapper C., Oppelt P., Ganhör C., Gyunesh A.A., Arbeithuber B., Stelzl P., Rezk-Füreder M. Minerals and the Menstrual Cycle: Impacts on Ovulation and Endometrial Health. Nutrients 2024, 16, 1008. https://doi.org/10.3390/nu16071008.
8. Aguree S., Murray-Kolb L.E., Diaz F., Gernand A.D. (2022). Menstrual Cycle-Associated Changes in Micronutrient Biomarkers Concentration: A Prospective Cohort Study. Journal of the American Nutrition Association, 42(4), 339–348. https://doi.org/10.1080/07315724.2022.2040399
9. DiNicolantonio JJ, H O'Keefe J. Myo-inositol for insulin resistance, metabolic syndrome, polycystic ovary syndrome and gestational diabetes. Open Heart. 2022 Mar;9(1):e001989. doi: 10.1136/openhrt-2022-001989
10. Dinicola S., Unfer V., Soulage C.O., Yap-Garcia M.I.M., Bevilacqua A., Benvenga S., Barbaro D., Wdowiak A., Nordio M., Dewailly D., Appetecchia M., Aragona C., Espinola M.S.B., Bizzarri M., Cavalli P., Colao A., D'Anna R., Vazquez-Levin M.H., Hernàndez Marin I, Kamenov Z, Laganà AS, Monastra G., Montanino Oliva M., Cenk Özay A., Pintaudi B., Porcaro G., Pustotina O., Pkhaladze L., Prapas N., Roseff S., Salehpour S., Stringaro A., Tugushev M., Unfer V., Vucenik I., Facchinetti F. Chiro-Inositol in Clinical Practice: A Perspective from the Experts Group on Inositol in Basic and Clinical Research (EGOI). Gynecol Obstet Invest. 2024;89(4):284-294. doi: 10.1159/000536081.
11. Zhao J., Zhou H., An Y., Shen K., Yu L. Biological effects of corosolic acid as an anti-inflammatory, anti-metabolic syndrome and anti-neoplasic natural compound. Oncol Lett. 2021 Feb;21(2):84. doi: 10.3892/ol.2020.12345.
Фемозитол-Дуо. Не є лікарським засобом. 1 саше містить: міо-інозитол 1000 мг; D-хіро-інозитол 250 мг; сухий екстракт листя Lagerstroemia (джерело коросолевої кислоти) 40 мг. Допоміжні компоненти: ароматизатор, регулятор кислотності: лимонна кислота (Е 330), розпушувач: діоксид кремнію (ESS1), підсолоджувач: мальтодекстрин сукралоза. Підсолоджувач у складі дієтичної добавки не підвищує рівень цукру в крові. Не містить цукру. Найменування та місцезнаходження виробника: «Салікс Срл.», Віале дель Лаворо 14, 36030 – Монте ді Мало, Італія.
Інформація про дієтичну добавку для медичних та фармацевтичних працівників. Перед призначенням ознайомтеся із листом-вкладишем дієтичної добавки. За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: ТОВ «Др. Редді’с Лабораторіз», Столичне шосе, 103 11-А, м. Київ, Україна, 03026, тел. +380444923173.
FZ-02.11.2025-Rx2-8.1
Коментарі (0)