Вплив стресу на репродуктивне здоров’я жінок: нутрицевтична роль міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу в корекції репродуктивних порушень

Зв’язок між психоемоційним стресом та репродуктивним здоров’ям підтверджується даними численних наукових досліджень, які демонструють прямий та опосередкований вплив стресових чинників на функціонування репродуктивної системи. Сучасний спосіб життя, що характеризується зміненими харчовими звичками, впливом забруднювачів навколишнього середовища, надмірним використанням цифрових технологій [2] та хронічним психоемоційним напруженням, створює комплексний негативний вплив на репродуктивне здоров’я жінок [3].

Патофізіологічні механізми впливу стресу на репродуктивну систему

Гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникова вісь представляє собою складну нейроендокринну систему, яка є особливо чутливою до впливу стресорів. Взаємодія між гіпоталамо-гіпофізарно-адреналовою та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадною осями демонструє тісний зв’язок між стресом та репродуктивними процесами [4].

Кортизол як основний гормон стресу чинить безпосередній вплив на репродуктивні гормони, порушуючи нормальне функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі. Нова модель для розуміння дисрегуляції гормонів стресу показує, що ці порушення можуть тривати тижнями, що пояснює довгостроковий характер стрес-індукованих репродуктивних порушень [5].

Окисний стрес та запальні процеси відіграють ключову роль у патогенезі стрес-індукованих репродуктивних порушень [6]. Хронічний стрес призводить до посилення утворення активних форм кисню, що, у свою чергу, спричиняє ушкодження клітинних структур репродуктивної системи.

Інсулінорезистентність як наслідок хронічного стресу становить особливу проблему, оскільки порушує нормальний метаболізм глюкози та впливає на стероїдогенез у яєчниках. Цей механізм є одним із ключових у розвитку синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) на фоні хронічного стресу.

Прояви стрес-індукованих репродуктивних порушень у жінок

Порушення менструального циклу, включаючи оліго- та аменорею, є найбільш поширеними проявами впливу стресу на репродуктивну систему. Ці розлади можуть варіюватися від незначних змін у тривалості циклу до розвитку безпліддя [6].

Ановуляторні цикли представляють собою серйозну проблему, оскільки зумовлюють порушення репродуктивної функції. Стрес може впливати на процеси дозрівання фолікулів та овуляції, що в результаті призводить до безпліддя.

Зниження фертильності та якості ооцитів є довгостроковими наслідками хронічного стресу. Дослідження показують, що окисний стрес може мати руйнівний вплив на жіночу фертильність, становлячи «мовчазну загрозу» для репродуктивного здоров’я [6].

Метаболічні зміни при стрес-індукованих станах часто асоціюються з розвитком СПКЯ, який характеризується гіперандрогенією, інсулінорезистентністю та порушеннями овуляції. Ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для репродуктивного та загального здоров’я жінки.

Інозитоли в репродуктивній підтримці

Біохімія та метаболізм інозитолів представляють собою складні процеси, які відіграють важливу роль у функціонуванні репродуктивної системи. Інозитоли належать до групи циклічних поліолів, які беруть участь у численних клітинних процесах.

Міо-інозитол характеризується специфічними механізмами дії, які зумовлюють його нутрицевтичне значення. Він бере участь у сигнальній трансдукції, регуляції активності ферментів та підтримці структурної цілісності клітинних мембран.

D-хіро-інозитол відіграє особливу роль у метаболізмі глюкози та стероїдогенезі. Цей ізомер інозитолу є важливим медіатором дії інсуліну, особливо в контексті метаболізму глюкози в яєчниках.

Синергізм міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу демонструє ефективність у корекції інсулінорезистентності та покращенні овуляції у жінок з СПКЯ. Сучасні дослідження підтверджують, що комбінація цих інозитолів у певному співвідношенні може бути більш ефективною, ніж використання окремих компонентів [7, 8].

Ефекти інозитолів при стрес-індукованих репродуктивних порушеннях

Нормалізація гормонального профілю є одним з найважливіших ефектів інозитолів при репродуктивних порушеннях. Дослідження показують, що міо-інозитол та D-хіро-інозитол у різних співвідношеннях з кратним переважанням
міо-інозитолу ефективно впливають на гормональний та метаболічний профіль жінок із СПКЯ [7-9].

Покращення чутливості до інсуліну є ключовим механізмом дії інозитолів. Ці сполуки здатні підвищувати ефективність дії інсуліну, що особливо важливо у жінок з інсулінорезистентністю на фоні хронічного стресу.

Дослідження демонструють, що інозитоли завдяки антиоксидантним властивостям відіграють ключову роль у захисті від окисного стресу, що є важливим для здорової фертильності та репродукції [10, 11].

Нормалізація менструального циклу та овуляції є клінічно значущими ефектами інозитолів. Дослідження показують позитивний вплив міо-інозитолу у жінок із СПКЯ, які проходять програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) [12].

Рекомендовані дозування інозитолу для корекції репродуктивних порушень

Відповідно до Міжнародних рекомендацій з оцінки та лікування синдрому полікістозних яєчників 2023 року [13], інозитол визнано як перспективна опція менеджменту СПКЯ у жінок. Гайдлайн підтверджує, що інозитол може бути ефективною альтернативою метформіну, особливо у пацієнток, які потребують коригування метаболічних порушень. Важливою перевагою інозитолу є значно менша частота гастроінтестинальних побічних ефектів порівняно з метформіном.

З урахуванням цих рекомендацій на особливу увагу заслуговує дієтична добавка Фемозитол-Дуо, яка містить науково обґрунтовану композицію активних компонентів для підтримки гормонального балансу та репродуктивної функції. Склад одного саше (міо-інозитол 1000 мг, D-хіро-інозитол 250 мг, екстракт Lagerstroemia 40 мг) розроблений з урахуванням наукових даних .

Ключовою особливістю формули є співвідношення міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу 4:1, що забезпечує синергічну дію компонентів на інсулінорезистентність – поширене порушення у жінок з СПКЯ, а додавання екстракту Lagerstroemia з коросолевою кислотою посилює інсулін-сенсибілізуючий ефект.

Фемозитол-Дуо може бути рекомендований як додаткове джерело інозитолів дорослим та дітям старше 12 років. Рекомендоване дозування Фемозитол-Дуо - по 1-2 саше на добу, що відповідає 1000-2000 мг міо-інозитолу та 250-500 мг D-хіро-інозитолу.

Висновки

Хронічний психоемоційний стрес у сучасному житті чинить значний негативний вплив на репродуктивне здоров’я жінок через порушення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі, розвиток інсулінорезистентності та посилення окисного стресу. Стрес-індуковані репродуктивні порушення проявляються у вигляді порушень менструального циклу, ановуляторних циклів, зниження фертильності та розвитку метаболічних змін, асоційованих із СПКЯ.

Міо-інозитол та D-хіро-інозитол демонструють значний нутрицевтичний потенціал у корекції стрес-індукованих репродуктивних порушень через нормалізацію гормонального профілю, покращення чутливості до інсуліну, забезпечення антиоксидантного захисту та відновлення овуляції.

Фемозитол-Дуо, що містить міо-інозитол (1000 мг) і D-хіро-інозитол (250 мг) у співвідношенні 4:1, а також коросолеву кислоту (40 мг), представляє собою науково обґрунтовану формулу для підтримки гормонального балансу, метаболізму глюкози та репродуктивної функції.

Література

1. Zalewska O., Wszołek K., Pięt M., Wilczak M. & Chmaj-Wierzchowska K. (2024). Women’s Awareness of Reproductive Health. Medicina, 60(1), 158. https://doi.org/10.3390/medicina60010158
2. Kapper C., Oppelt P., Ganhör C., Gyunesh A.A., Arbeithuber B., Stelzl P., & Rezk-Füreder M. (2024). Minerals and the Menstrual Cycle: Impacts on Ovulation and Endometrial Health. Nutrients, 16(7), 1008. https://doi.org/10.3390/nu16071008
3. Kazakoff A., Doroshuk M.L., Ganshorn H. et al. (2025). Motivations for Use, User Experience and Quality of Reproductive Health Mobile Applications in a Pre-Menopausal User Base: A Scoping Review. Healthcare (Basel). 2025 Apr 11;13(8):877. doi: 10.3390/healthcare13080877.
4. Mbiydzenyuy N.E., Qulu L.A. Stress, hypothalamic-pituitary-adrenal axis, hypothalamic-pituitary-gonadal axis, and aggression. Metab Brain Dis. 2024 Dec;39(8):1613-1636. doi: 10.1007/s11011-024-01393-w.
5. Karin O., Raz M., Tendler A., Bar A., Korem Kohanim Y., Milo T., Alon U. A new model for the HPA axis explains dysregulation of stress hormones on the timescale of weeks. Mol Syst Biol. 2020 Jul;16(7):e9510. doi: 10.15252/msb.20209510.
6. Kaltsas A., Zikopoulos A., Moustakli E. et al. (2023) The Silent Threat to Women’s Fertility: Uncovering the Devastating Effects of Oxidative Stress. Antioxidants 2023, 12(8), 1490; https://doi.org/10.3390/antiox12081490.
7. Lete I., Martínez A., Lasaga I., Centurión E., Vesga A. Update on the combination of myo-inositol/d-chiro-inositol for the treatment of polycystic ovary syndrome. Gynecol Endocrinol. 2024 Dec;40(1):2301554. doi: 10.1080/09513590.2023.2301554.
8. Fitz V., Graca S., Mahalingaiah S., Liu J., Lai L., Butt A., ... & Tay C.T. (2024). Inositol for Polycystic Ovary Syndrome: A Systematic Review and Meta-analysis. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 109(6), 1630-1655. https://doi.org/10.1210/clinem/dgad762.
9. Pustotina O., Myers S.H., Unfer V., Rasulova I. The Effects of Myo-Inositol and D-Chiro-Inositol in a Ratio 40:1 on Hormonal and Metabolic Profile in Women with Polycystic Ovary Syndrome Classified as Phenotype A by the Rotterdam Criteria and EMS-Type 1 by the EGOI Criteria. Gynecol Obstet Invest. 2024;89(2):131-139. doi: 10.1159/000536163.
10. De Luca M.N., Colone M., Gambioli R., Stringaro A., Unfer V. Oxidative Stress and Male Fertility: Role of Antioxidants and Inositols. Antioxidants (Basel). 2021 Aug 13;10(8):1283. doi: 10.3390/antiox10081283.
11. Wróblewski M., Wróblewska W., Sobiesiak M. The Role of Selected Elements in Oxidative Stress Protection: Key to Healthy Fertility and Reproduction. Int J Mol Sci. 2024 Aug 29;25(17):9409. doi: 10.3390/ijms25179409.
12. Merviel P., James P., Bouée S., Le Guillou M., Rince C., Nachtergaele C., Kerlan V. Impact of myo-inositol treatment in women with polycystic ovary syndrome in assisted reproductive technologies. Reprod Health. 2021 Jan 19;18(1):13. doi: 10.1186/s12978-021-01073-3.
13. Teede H.J., Tay C.T., Laven J.J.E., Dokras A., Moran L.J., Piltonen T.T., ... & Joham A.E. (2023). Recommendations from the 2023 International Evidence-based Guideline for the Assessment and Management of Polycystic Ovary Syndrome. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 108(10), 2447-2469. https://doi.org/10.1210/clinem/dgad463

Фемозитол-Дуо. Не є лікарським засобом. 1 саше містить: міо-інозитол 1000 мг; D-хіро-інозитол 250 мг; сухий екстракт листя Lagerstroemia (джерело коросолевої кислоти) 40 мг. Допоміжні компоненти: ароматизатор, регулятор кислотності: лимонна кислота (Е 330), розпушувач: діоксид кремнію (ESS1), підсолоджувач: мальтодекстрин сукралоза. Підсолоджувач у складі дієтичної добавки не підвищує рівень цукру в крові. Не містить цукру. Найменування та місцезнаходження виробника: «Салікс Срл.», Віале дель Лаворо 14, 36030 – Монте ді Мало, Італія.

Інформація про дієтичну добавку для медичних та фармацевтичних працівників. Перед призначенням ознайомтеся із листом-вкладишем дієтичної добавки. За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: ТОВ «Др. Редді’с Лабораторіз», Столичне шосе, 103 11-А, м. Київ, Україна, 03026, тел. +380444923173.

FZ-01.11.2025-Rx2-8.1