Короткострокове нанесення такролімусу для місцевого застосування може бути ефективним у пацієнтів з симптоматичним червоним плоским лишаєм порожнини рота (ЧПЛ ПР), у яких спостерігається стійкість до інших системних та місцевих видів лікування. У ході мета-аналізу, виконаного Zhangci Su та співавт., оцінювали безпеку та ефективність терапії такролімусом у пацієнтів з ЧПЛ ПР.

Пошук рандомізованих контрольованих досліджень виконували за базами даних PubMed, ClinicalTrials.gov, Embase, Кокрейнівською бібліотекою та Web of Sciencе. Включали дослідження, опубліковані до грудня 2020 року, без обмежень щодо мови чи дати публікації. Оцінку ризику систематичних помилок зазначених досліджень проводили за допомогою інструментарію, розробленого Кокрейнівською організацією.

В результаті було проаналізовано дані дев'яти клінічних досліджень ефективності такролімусу.

Статистично значущих відмінностей між такролімусом та кортикостероїдами щодо частоти клінічного вилікування та рецидиву захворювання виявлено не було. Однак такролімус із більшою часткою ймовірності призводить до розвитку незначних небажаних явищ. Між такролімусом і клобетазолу пропіонатом і між такролімусом і триамцинолону ацетонідом не було виявлено статистично значущих відмінностей щодо частоти клінічного розрішення симптомів, хоча застосування такролімусу з більшою ймовірністю було пов'язане з розвитком небажаних явищ, ніж застосування триамцинолону ацетоніду.

При застосуванні такролімусу та клобетазолу статистично значуща відмінність в оцінках усунення болю була відсутня. Крім того, не було виявлено статистично значущих відмінностей між такролімусом та пімекролімусом щодо частоти розвитку та типів небажаних явищ. Таким чином, короткочасне місцеве застосування такролімусу є ефективною схемою лікування при веденні пацієнтів з ЧПЛ ПР.