Результати дослідження залежності «доза-ефект» свідчать про те, що у пацієнток, яким показана гістеректомія, профілактичне внутрішньовенне введення налбуфіну в дозі 0,280 мг/кг є ефективним для зниження інтенсивності болю під час пробудження. Встановлено, що медіана ефективної дози (ЕД50, 95% довірчий інтервал) налбуфіну для профілактичної аналгезії під час фази пробудження пацієнток становила 0,125 (0,108 - 0,145).

Мета цього рандомізованого подвійного сліпого контрольованого клінічного дослідження, проведеного Min Wang та співавт., полягала в оцінці впливу різних доз налбуфіну на післяопераційну аналгезію та небажані реакції у 120 пацієнток, яким показана лапароскопічна гінекологічна операція. Учасниць (у віці ≥45 років) рандомізували у 6 груп: (i) групу C (контрольна група) та (ii) групу P з 5 підгрупами (5 різних доз налбуфіну) по 20 пацієнток у кожній групі. Пацієнтки в підгрупах P1, P2, P3, P4 і P5 отримували налбуфін у дозах 0,280, 0,200, 0,140, ​​0,100 і 0,070 мг/кг відповідно. Налбуфін у групі P доводили до 20 мл фізіологічним розчином та вводили за 5 хвилин до індукції анестезії.  Учасниці групи C отримували такий самий обсяг (20 мл) фізіологічного розчину за 5 хвилин до індукції анестезії. Реєстрували такі дані: оцінку за числовою рейтинговою шкалою (ЧРШ) під час пробудження та після операції, кількість екстрених знеболювальних засобів, що застосовуються після операції, та частоту небажаних явищ після операції.

Медіана ефективної дози ЕД50 (95% довірчий інтервал) налбуфіну для попередження розвитку болю в період пробудження, розрахована з використанням методу "точка-нахил", склала 0,125 (0,108 - 0,145) мг/кг. Оцінки ЧРШ через 30 хв і 1 год після екстубації в 6 групах розрізнялися. Згідно з результатами парних порівнянь у групах, через 30 хв після екстубації оцінки по ЧРШ у групах P4, P5 та C були вищими, ніж у групі P1.

У групах P5 і C оцінки по ЧРШ були вищими, ніж у групі P2. У групах P1 та P2 оцінки по ЧРШ через 1 год після екстубації були нижчими, ніж у групі P4. Зниження оцінки інтенсивності кашлю порівняно з контрольною групою відзначалося лише в групі P1. В інших групах відмінностей не було. Відмінностей в оцінках седативного ефекту через 10 хвилин після екстубації, частоті розвитку небажаних явищ через 24 години після операції або кількості екстрених знеболювальних засобів, що застосовуються, через 24 години після операції не виявлено.

ЕД50 налбуфіну як профілактичного засобу для зниження інтенсивності болю під час відновлення склала 0,125 мг/кг. Терапія налбуфіном у дозах 0,140, ​​0,200 та 0,280 мг/кг попереджала розвиток болю у фазі неспання порівняно з контрольною групою. Серед зазначених доз налбуфіну доза 0,280 мг/кг була визнана найефективнішою. При застосуванні налбуфіну в дозі 0,280 мг/кг частота епізодів кашлю під час екстубації була нижчою, а післяопераційний знеболюючий ефект – задовільним. Проте автори дослідження дійшли висновку, що важливо стежити за частотою розвитку побічних ефектів.