Згідно з результатами гніздового дослідження методом «випадок-контроль», у пацієнтів, що страждають на анкілозуючий спондиліт (АС) або псоріатичний артрит (ПсА), ризик проведення тотального ендопротезування тазостегнового суглоба / тотального ендопротезування колінного суглоба (ТЕТС/ТЕКС) не був нижчим при застосуванні будь-яких комбінацій інгібіторів фактора некрозу пухлини (ФНП), нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) або базисних протиревматичних препаратів (БПРП).

Rachael Stovall та співавт. у своєму дослідженні оцінили ризик проведення ТЕТС/ТЕКС, пов'язаний із використанням лікарської терапії при ПсА/АС. У ході дослідження використали знеособлені дані про заявки на отримання лікарського препарату та відшкодування вартості лікування, результати лабораторних досліджень та записи про включення учасників за комерційною страховкою та страховкою за програмою Medicare (з приватними страховими планами).

Для кожного випадку пацієнтів з ПсА/АС, які перенесли ТЕТС/ТЕКС, були підібрані до 4 контрольних пацієнтів, відповідних за віком, статтю, діагнозом, ступенем ожиріння, роком постановки діагнозу, раніше проведеним ТЕТС/ТЕКС та типом страховки. Була виконана оцінка даних про терапію ПсА/АС за 6 місяців до проведення ТЕТС/ТЕКС, включаючи застосування БПРП та інгібіторів ФНП як монотерапію або у складі комбінованої терапії, стратифікованих за використанням НПЗП.

Оцінку зв'язку між терапією та ризиком проведення ТЕТС/ТЕКС виконували за допомогою моделі логістичної регресії для умовних змінних. Для 16 748 дорослих пацієнтів, які страждають на АС, було підібрано 1 613 відповідних учасників контрольної групи та 444 випадки ТЕТС/ТЕКС; для 34 512 дорослих пацієнтів, які страждають на ПсА, — 3 793 відповідних учасників контрольної групи та 1 003 випадки ТЕТС/ТЕКС.

Встановлено, що скориговане відношення шансів для варіанта лікування та ТЕТС/ТЕКС становить 0,60–1,92, але жодне зі значень не було статистично значущим. Слід зазначити, що у численних аналізах чутливості результати також були нульовими. Дослідники дійшли висновку, що незважаючи на наявність сучасних схем лікарської терапії пацієнтів з ПсА та АС, ці методи лікування не сприяють покращенню стану при термінальній стадії ураження периферичних суглобів.