У багатоцентровому поперечному дослідженні дуоденальна еозинофілія низького ступеня виразності була пов'язана з алелем (NOD1)-796 GG нуклеотидзв'язуючого домену олігомеризації 1, особливо в присутності штаму cagA. Крім того, у пацієнтів з диспепсією, асоційованою з H. pylori (HpD), ця асоціація була виявлена з алельною комбінацією NOD1-796 GG/інтерлейкін-1 бета (IL-1B)-511 з поодиноким алелем Т, незалежно від інфікованості штамом cagA.

Мета дослідження – оцінити взаємозв'язок між генетичними поліморфізмами IL-1B-511C>T та NOD1-796G>A та дуоденальною еозинофілією низького ступеня виразності при HpD.

Усього на дослідження було відібрано 253 добровольця, які відповідали Римським критеріям IV, потім у дослідження було включено 98 суб'єктів, які пройшли ендоскопічне дослідження верхніх відділів ШКТ без значних знахідок, але з позитивним результатом на H. pylori в біоптаті шлунка. У ході дослідження оцінювалися клінічні параметри, статус cagA H. pylori та гістологічне дослідження дванадцятипалої кишки.

Серед пацієнтів у 10% (n=10) спостерігалося поєднання епігастрального больового синдрому (ЕБС)/постпрандіального дистрес-синдрому (ПДС), у 25% (n=24) – ПДС, а у 65% (n=64) – ЕБС. Не виявлено зв'язку різних підтипів функціональної диспепсії з варіантами генів NOD1-796G>A та IL-1B-511C>T. Однак дуоденальна еозинофілія низького ступеня виразності була значно вищою у пацієнтів з генотипом NOD1-796 GG порівняно з пацієнтами з поодиноким алелем A, тоді як у пацієнтів з поодиноким алелем T або алелем CC у IL-1B-511 значних відмінностей не спостерігалося.

Наявність цього зв'язку залежить від наявності інфікованості cagA, оскільки у носіїв штаму cagA, за наявності ізольованих варіантів NOD1-796 GG та IL-1B-511 одиночним алелем T спостерігалася глибока кореляція з дуоденальною еозинофілією низького ступеню, однак за відсутності cagA цього зв’язку не було. Більш того, при проведенні комбінованого аналізу поліморфізму, що включає алельну комбінацію NOD1-796 GG/IL-1B-511 з поодиноким алелем T, було виявлено синергічний вплив цих двох генетичних локусів на розвиток дуоденальної еозинофілії низького ступеня виразності, незалежно від наявності або відсутності штаму cagA при хелікобактер-асоційованій диспепсії.

Таким чином, дуоденальна еозинофілія низького ступеня виразності мала значний зв'язок з алелем NOD1-796 GG, особливо при наявності штаму cagA, а також була пов'язана з алельною комбінацією NOD1-796 GG/IL-1B-511 з поодиноким алелем T у пацієнтів з хелікобактер-асоційованою диспепсією, незалежно від інфікування штамом cagA.