EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Прогалини в лікуванні гострої кропив'янки, виявлені систематичним оглядом

кропив’янка. кропив’янка.
кропив’янка. кропив’янка.

Що нового?

Докази ефективності лікування гострої кропив'янки обмежені, а очевидна користь додаткового до кортикостероїдів прийому антигістамінних препаратів не підтверджена, тому необхідні подальші високоякісні клінічні випробування.

Гостра кропив'янка - поширене захворювання, що характеризується раптовим розвитком висипу і свербежу, але ефективність її лікування до сих пір недостатньо вивчена. Fariza M. S. Badloe та ін. у систематичному огляді підкреслили відсутність надійних клінічних досліджень для оцінки методів лікування гострої кропив'янки, зокрема ролі кортикостероїдів при додаванні до антигістамінних препаратів у важких випадках.

Комплексним пошуком у базах даних PubMed і Web of Science вибрали дослідження, присвячені лікуванню гострої кропив'янки. Описовий узагальнений аналіз провели відповідно до рекомендацій, викладених у Рекомендованих параметрах звітності для систематичних оглядів та метааналізів (PRISMA), а якість рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) була незалежно оцінена за допомогою інструменту систематичної оцінки помилок Cochrane Collaboration. Аналіз включив 10 РКД за участю 857 пацієнтів. У цих дослідженнях переважно оцінювали дві стратегії лікування:

1. Додавання кортикостероїдів до антигістамінних препаратів

  • 3 РКД оцінювали застосування кортикостероїдів, наприклад преднізолону, у комбінації з антигістамінними препаратами, наприклад цетиризином або левоцетиризином. Однак два з цих досліджень не показали значного зменшення симптомів у порівнянні з одними лише антигістамінними препаратами.
  • Враховуючи потенційні побічні ефекти та обмежену користь кортикостероїдної терапії, виникають питання щодо необхідності кортикостероїдної терапії при стандартному лікуванні гострої кропив'янки.

2. Застосування Н1 антигістамінних препаратів проти Н1+Н2 антигістамінних препаратів

  • У шести дослідженнях порівнювали ефективність Н1-антигістамінних препаратів першого та другого покоління окремо та в комбінації з Н2-антигістамінними препаратами.
  • У 2 з 5 досліджень терапія дифенгідраміном (50 мг внутрішньовенно) у комбінації з ранітидином (50 мг внутрішньовенно) або циметидином (300 мг внутрішньовенно) забезпечила значне полегшення симптомів кропив'янки.

Найбільш поширеними побічними ефектами були сонливість і млявість. Таким чином, існуючі рекомендації по лікуванню кропив'янки переважно зосереджені на хронічній кропив'янці, тоді як лікуванню гострої кропив'янки не приділяється достатньої уваги. Обмежена кількість малих РКД з низькою статистичною потужністю, спрямованих на оцінку лікування гострої кропив'янки, вказує на значну прогалину в доказовій базі. Дослідники рекомендують провести надійні, високоякісні дослідження для розробки чітких рекомендацій щодо лікування цього поширеного захворювання. Для оцінки безпеки та ефективності додавання кортикостероїдів до антигістамінної терапії при тяжкій гострій кропив'янці необхідні краще сплановані дослідження.

Джерело:

Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology

Стаття:

Treatment of acute urticaria: A systematic review

Автори:

Fariza M. S. Badloe та ін.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: